1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25 листопада 2019 року

м. Київ


справа № 711/348/17


провадження № 61-33234 св 18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,


учасники справи:


позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Черкаська міська рада,


розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Черкаської міської ради на рішення апеляційного суду від 09 серпня 2017 року в складі колегії суддів Ювшина В. І., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,


ВСТАНОВИВ :


Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У 2017 році ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 та просила встановити факт проживання її та ОСОБА_3 однієї сім`єю понад п`ять років і визнати позивача спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .


В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що більше 20 років була знайома з ОСОБА_3 і в липні 2008 року остання запропонувала позивачеві спільне проживання, мотивуючи це тим, що вона вже похилого віку, а стан здоров`я не дозволяє їй самостійно турбуватися про себе.


ОСОБА_1 погодилася на пропозицію ОСОБА_3 та з липня 2008 року переїхала жити в належний спадкодавцеві будинок по АДРЕСА_1 .


Разом із ОСОБА_3 вони вели спільне господарство, в них був спільний бюджет, спільні витрати.


ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті залишилося спадкове майно - будинок по АДРЕСА_1 .


Звернувшись до нотаріуса, ОСОБА_1 отримала відмову в оформленні спадщини в зв`язку з тим, що між нею та спадкодавцем відсутні родинні відносини, а спадкоємцем ОСОБА_3 за законом є її племінниця ОСОБА_2 .


У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Придніпровського районного суду Черкаської області від 25 травня 2017 року в задоволення позову відмовлено.


Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 вселилась в будинок ОСОБА_3 не як член її сім`ї, а як особа, яка доглядає спадкодавця, а тому відсутні підстави для висновку, що позивач і ОСОБА_3 проживали однією сім`єю.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Рішенням апеляційного суду від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 25 травня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.


Установлено факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 понад п`ять років із 2008 року по листопад 2014 року включно, та визнано ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .


Апеляційний суд виходив із того, що з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і ОСОБА_1 проживали однією сім`єю, мали спільний бюджет і брали участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї, а тому наявні правові підстави для встановлення даного факту та визнання позивача спадкоємцем за законом четвертої черги.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


У вересні 2017 року Черкаська міська рада подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказане судове рішення.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання рішення апеляційного суду від 09 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження.


На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.


Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі третя особа, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.


Міськрада вказує, що факт спільного проживання позивача та спадкоємця не підтверджений належними та допустимим доказами.


Заперечення на касаційну скаргу


У жовтні 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на дану касаційну скаргу та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Апеляційний суд установив, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, й після її смерті відкрилася спадщина на належний спадкодавцеві житловий будинок із надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .


Із 30 червня 2005 року ОСОБА_1 зареєстрована в м. Києві в належній їй квартирі.


В акті про факт спільного проживання однією сім`єю від 25 січня 2016 року, сусіди спадкодавця ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, засвідчили факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_3 із ОСОБА_1 протягом шести років, а також, той факт, що вони вели спільний побут та домашнє господарство, мали єдиний бюджет. За весь зазначений період ОСОБА_1 нікуди не виїзджала та не залишала ОСОБА_3 саму.


Факт ведення спільного побуту та спільного бюджету підтверджується виданою ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 нотаріально засвідченою довіреністю на право отримання пенсіїї, а також наявними в матеріалах справи накладною та чеками про придбання товарів.


Постановою державного нотаріуса Демиденко О. А. від 11 листопада 2015 року ОСОБА_2, яка є племінницею спадкодавця, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що в установлений законом строк спадкоємець не подала заяву про прийняття спадщини та не проживала постійно зі спадкодавцем.


Із заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 не зверталася.


29 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.


Постановою державного нотаріуса Демиденко О. А. від 09 лютого 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки між ними відсутній родинний зв`язок.


Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не видавалися, заповіти ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі відсутні.


Мотивувальна частина


................
Перейти до повного тексту