ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 216/8568/13
провадження № 61-24878 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 січня 2017 року в складі судді Биканова І. Р. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року в складі колегії суддів Митрофанової Л. В., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4 і з урахуванням уточнень просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та господарською будівлею, розташованою між земельними ділянками домоволодінь за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, шляхом прибрання шиферу, який перекриває прохід до задньої стіни сараю "Д"; за стіною сараю "Д" встановити паркан з металевої сітки; паркан за сараєм "Д" встановити по прямій лінії, яка буде продовженням вже встановленого бетонного паркану.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у власності сторін перебувають суміжні земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . На земельній ділянці ОСОБА_1 на відстані 40 см від межі розташована господарська будівля - сарай літ. "Д".
Зазначала, що ОСОБА_4 без погодження з позивачем встановила на межі земельних ділянок бетонний паркан, чим перекрила доступ ОСОБА_1 до обслуговування задньої стіни сараю літ. "Д". В результаті протиправних дій відповідача прохід до сараю виявився завареним металом, а також зруйнована відмостка біля стіни сараю. Можливості відремонтувати сарай позивач не має, оскільки доступ до задньої стіни сараю відсутній, що, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем меж земельних ділянок сторін та наявність перешкод у користуванні належною їй на праві власності земельної ділянки.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 листопада 2015 року в зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_4 до участі в справі залучено її правонаступника - ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути позивачеві перешкоди в користуванні земельною ділянкою та господарською будівлею, розташованою між земельними ділянками домоволодінь за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, шляхом прибрання шиферу, який перекриває прохід до задньої стіни сараю "Д"; за стіною сараю "Д" встановити паркан з металевої сітки; паркан за сараєм "Д" встановити по прямій лінії, яка буде продовженням вже встановленого бетонного паркану.
Суд першої інстанції вважав доведеним факт наявності у позивача перешкод у користуванні власною земельною ділянкою внаслідок неправомірного встановлення паркану відповідачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального й процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року, вимагаючи їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив факту вчинення відповідачем перешкод ОСОБА_1 у користуванні належною їй земельною ділянкою. Крім того, зазначає, що суди неправильно оцінили висновок будівельно-технічної експертизи від 01 квітня 2014 року, з якого вбачається, що сарай побудований з порушенням інженерно-технічних норм, а спірний паркан розташований не на межі земельних ділянок сторін, а на земельній ділянці відповідача, з огляду на що не може створювати будь-яких перешкод позивачеві.
Заперечення на касаційну скаргу
У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просила вимоги, викладені в скарзі, залишити без задоволення як безпідставні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 26 вересня 2012 року та свідоцтва про право власності від 11 вересня 2012 року будинок АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 08 червня 1999 року ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Криворізької міської ради у Центрально-Міському районі надана у власність земельна ділянка площею 0,537 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення підсобного господарства.
Згідно з витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 липня 2013 року ОСОБА_4 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0519 га кадастровий номер 1211000000:08:072:0006 з цільовим призначенням "будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" за адресою: АДРЕСА_2 .
Також ОСОБА_4 на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 грудня 2013 року.
Після смерті ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини 25 березня 2015 року звернулася ОСОБА_2, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, що підтверджується листом приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Чорної О. С. від 18 травня 2016 року за № 379/02-14.
З метою встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи та для з`ясування яких необхідні спеціальні знання, суд першої інстанції ухвалою від 31 березня 2014 року призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту ПП "Експоцентр" Кучі Н. К.