Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-649/10
провадження № 61-7429св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська в складі судді Шавули В. С. від 15 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Макарова М. О., від 19 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовні вимоги ПАТ КБ "Правекс-Банк" мотивувало тим, що 30 січня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09156-003/06Р, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 40 500,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування в розмірі 13 % річних, строком користування до 30 січня 2026 року.
30 січня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №09156-003/06р, за умовами якого ОСОБА_2 поручилась за належне виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 30 січня 2006 року № 09156-003/06Р.
ОСОБА_1 допустив прострочення повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у порядку і на умовах встановлених кредитним договором, у зв`язку із чим, станом на 29 травня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 87 113,19 доларів США, з якої: заборгованість за кредитом - 34 584,00 доларів США, заборгованість по процентам - 24 507,33 доларів США, неустойка (пеня) за кредитом - 10 455,72 доларів США; неустойка (пеня) за процентами - 17 566,14 доларів США.
Уточнивши свої позовні вимоги, банк просив суд стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 87 113,19 доларів США, у тому числі: заборгованість за кредитом - 34 584,00 доларів США, заборгованість по процентам - 24 507,33 доларів США, неустойка (пеня) за кредитом - 220 074,37 грн., що за курсом НБУ станом на 29.05.2015 року становить 10 455,72 доларів США; неустойка (пеня) за процентами - 369 736,10 грн, що за курсом НБУ станом на 29 травня 2015 року становить 17 566,14 доларів США та судові витрати по справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2016 року позовні вимоги ПАТ "Правекс-Банк" задоволено частково.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2006 року № 09156-003/06Р у сумі 55 820,16 доларів США, з якої: заборгованість по кредиту - 34 584,00 доларів США; заборгованість по процентам - 13 674,13 доларів США; пеня за кредитом - 55 159,85 грн, що за курсом НБУ станом на 29 травня 2015 року становить 2 620,42 доларів США; пеня за процентами - 104 020,90 грн, що за курсом НБУ станом на 29 травня 2015 року становить 4 941,61 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" у рівних частках судовий збір у сумі 3 654,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_3 належним чином не виконував вимоги кредитного договору, тому з нього та поручителя ОСОБА_2 підлягають стягненню сума заборгованості. При цьому, суд першої інстанції застосував положення статей 257, 258 ЦК України, про застосування яких просили відповідачі, дійшов висновку, що банком не надано належних та допустимих доказів у розумінні статті 60 ЦПК України 2004 року, а саме: належного розрахунку щодо стягнення процентів та неустойки (штрафу та пені), в цій частині позов задовольнив частково, застосувавши позовну давність до деяких складових заборгованості.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року, касаційну скаргу ПАТ КБ "Правекс-Банк" задоволено частково.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином, тому за цим договором утворилась заборгованість, яка підлягала стягненню з солідарних боржників на підставі частини першої статті 554 ЦК України, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо застосування строків позовної давності до деяких складових заборгованості. При цьому суд апеляційної інстанції спростував твердження апелянта щодо припинення поруки внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя, на яку вона згоди не давала на підставі частини першої статті 559 ЦК України, оскільки за умовами договору поруки ОСОБА_2 надала згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за даним договором зобов`язання позичальника, що може виникнути в майбутньому.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що договір поруки, укладений між нею та банком на момент звернення банку з позовом до суду припинений, оскільки 06 лютого 2008 року кредитор в односторонньому порядку збільшив процент за використання кредитних коштів на 3% річних до 16%, збільшивши без її відома обсяг її зобов`язань за договором поруки.
Крім того, вказувала, що кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1, передбачено повернення кредиту черговими платежами не пізніше 10 числа кожного місяця, а відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2018 року ПАТ КБ "Правекс-Банк" направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, тому просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 жовтня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено кредитний договір № 09156-003/06Р, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 40 500 доларів США (на споживчі цілі) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, який надано на строк з 30 січня 2006 року по 30 січня 2026 року.
30 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено додаткову угоду до кредитного договору від 30 січня 2006 року № 09156-003/06Р, за умовами якої, у разі невиконання позичальником вимог пунктів 6.1.16, 6.1.17 кредитного договору, діючий розмір процентної ставки збільшується на три проценти річних.
30 січня 2006 року між ПАТ КБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 09156-003/06Р, за умовами якого ОСОБА_2 взяла на себе солідарну відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 30 січня 2006 року № 09156-003/06Р.
Пунктом 1.1. договору поруки передбачено, що відповідальність кожного з поручителів і позичальника є солідарною.
Відповідно до пункту 1.3 договору поруки, поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за даним договором зобов`язання позичальника, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності, у випадку внесення позичальником та кредитором змін та доповнень до кредитного договору або у випадку внесення змін до кредитного договору та /або до даного договору кредитором в односторонньому порядку.
Станом на 29 травня 2015 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 113,19 доларів США.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Правекс-Банк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що боржник ОСОБА_1 не погашав заборгованість за кредитним договором, унаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підлягає частковому стягненню на користь позивача, а поручитель повинен нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником узятих на себе зобов`язань.
Заявник у своїй касаційній скарзі вказує, зокрема, на те, що умовами кредитного договору передбачено повернення кредиту черговими платежами не пізніше 10 числа кожного місяця, а відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.
Тому на момент пред`явлення позову до суду порука, укладена з нею, припинила свою дію.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.