Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 740/1222/17
провадження № 61-10613св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Ніжинської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2017 року у складі судді Пантелієнко В. Г. та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 26 грудня 2017 року у складі суддів: Євстафіїва О. К., Харечко Л. К., Шарапової О. Л.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання протиправними дій щодо зміни черговості забезпечення житлом та зобов`язання вчинення дій щодо зміни черговості забезпечення житлом.
Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 35 від 18 лютого 1992 року ОСОБА_1 та його сім`ю включено до списку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, віднесених до другої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у якому він станом на 01 червня 2011 року перебував у черзі на отримання житла під № 4. Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 267 від 17 червня 2011 року позивача включено до списку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, віднесених до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, де він перебуває у черзі під № 13. 03 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ніжинської міської ради із заявою про взяття його на квартирний облік з 18 лютого 1992 року, як особу, віднесену спочатку до другої категорії, а згодом до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте у задоволенні цієї заяви йому було відмовлено. Вказував, що він повинен перебувати на квартирному обліку у черзі з 18 лютого 1992 року, як особа, віднесена спочатку до другої категорії, а потім до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не з 01 червня 2011 року, оскільки статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи він не позбавлявся.
Посилаючись на викладені обставини просив визнати неправомірними дії щодо невключення його на квартирний облік за місцем проживання у позачерговій черзі з 18 лютого 1992 року, як особу, віднесену спочатку до другої категорії, а потім до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати включити його на квартирний облік за місцем проживання у позачерговій черзі з 18 лютого 1992 року, як особу віднесену спочатку до другої категорії, а потім до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 правомірно включений відповідачем у позачергову чергу пільговиків на отримання житла першої категорії лише після 17 червня 2011 року. Право на отримання житла у позивача виникло з дати отримання пільги на позачергове отримання житла - набуття інвалідності та віднесення його до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в листопаді 2010 року та подальшого прийняття рішення виконавчим комітетом Ніжинської міської ради № 267 від 17 червня 2011 року про включення до списку осіб віднесених до даної категорії на позачергове одержання житлового приміщення. Вимоги про включення позивача до вказаної черги з 18лютого 1992 року не ґрунтуються на чинному законодавстві. З 1992 року по 2010 рік позивач не був особою віднесеною до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому не може мати права перебувати в такому списку до дати отримання ним такого статусу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 26 грудня 2017 року заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, потребуючих покращення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, що затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професіональних союзів від 11 грудня 1984 року № 470. Відповідно до підпункту 1 пункту 39 даних Правил, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, за винятком осіб, маючих право першочергового отримання цих приміщень. Частиною четвертою статті 43 Житлового кодексу Української РСР і підпунктом 3 пункту 38 згаданих Правил встановлено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та його родину відповідачем правомірно виключено зі списку громадян, віднесених до другої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, та включено до списку осіб, віднесених до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, саме з 17 червня 2011 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень), тому позивач повинен перебувати на квартирному обліку за місцем проживання у позачерговій черзі з 18 лютого 1992 року, як особа, віднесена спочатку до другої категорії, а потім до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не з періоду 01 червня 2011 року, оскільки статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи він не позбавлений.
Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи не надходив.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 15 листопада 2010 року є інвалідом третьої групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
28 травня 1991 року ОСОБА_2 звернувся до виконавчого комітету Ніжинської міської ради із заявою, у якій просив прийняти його на квартирний облік для першочергового отримання жилої площі. Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 35 від 18 лютого 1992 року позивача разом із сім`єю прийнято на квартирний облік та включено до списку громадян, віднесених до другої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, для першочергового отримання житлової площі. Станом на 07 червня 2011 року ОСОБА_1 перебував у вказаному списку під № 4.