Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 191/623/18
провадження № 61-16220св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі судді Кухар Д. О., від 06 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В., від 29 липня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 24 січня 2012 року відповідно до тарифів, Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1, підписавши анкету-заяву, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою 30% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 31 грудня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 114 566, 27 грн, з яких: 1 973, 15 грн заборгованість за кредитом, 101 042, 73 грн заборгованість за процентами, 5 618, 66 грн пеня та комісія, 500 грн штраф (фіксована частина), 5 431, 73 грн штраф (процентна складова).
Вказану суму заборгованості АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог
АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду із позовом після спливу трирічного строку позовної давності, початок якого варто рахувати з 12 червня 2014 року (дата останнього платежу, здійсненого відповідачем за договором).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" відхилено, а рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 06 липня 2018 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції в межах доводів позивача повно і всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, представник АТ КБ "ПриватБанк" - Крилова О. Л., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення вимог АТ КБ "ПриватБанк" в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди в порушення статей 257-264, 1054-1056 ЦК України, належним чином не перевірили доводів, які мають значення для правильного вирішення справи, не надали належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема умовам укладеного між сторонами договору щодо строку його дії.
Суди не встановили строк дії картки (до 30 вересня 2015 року), зі спливом якого починається перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі, а тому дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову банку.
Позивачем надано належні та допустимі докази по справі, при цьому розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 24 січня 2012 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Суди також встановили, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 31 грудня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 114 566, 27 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 1 973, 15 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 101 042, 73 грн, заборгованість за пенею - 5 618, 66 грн, штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 5 431, 73 грн.
Останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 здійснив 12 червня 2014 року.
АТ КБ "ПриватБанк" звернувся із позовом до суду 23 лютого 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.