ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №815/1960/16
адміністративне провадження №К/9901/30719/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №815/1960/16
за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування запису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
в с т а н о в и в :
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка В.С., в якому просив визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 6980126) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 27.12.2012 цим нотаріусом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було неправомірно здійснено зміну обтяжень нерухомого майна, оскільки станом на 27.12.2012 у приватних нотаріусів були відсутні належні повноваження на здійснення таких реєстраційних дій.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано запис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка В.С. від 27.12.2012 в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 6980126) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що 09.04.2008 між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1501/0408/71-041, відповідно до умов якого, Банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 68300 доларів США на строк по 09.04.2038.
Також, між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 09.04.2008 укладено іпотечний договір №1501/0408/71-041-Z-1, відповідно до умов якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, іпотекодавець передає іпотекодержателю належне йому майно на праві власності, а саме - спірну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
09.04.2008 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. накладено заборону відчуження спірної квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1
25.05.2012 між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого, ПАТ "Сведбанк" продав (відступив) право вимоги та передав її ПАТ "Дельта Банк", який, в свою чергу, набув право вимоги до боржників по кредитних договорах, в тому числі, і по договору від 09.04.2008 №1501/0408/71-041.
27.12.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк", у зв`язку з чим до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.
Не погоджуюсь з такими діями та рішенням приватного нотаріуса Кондратюка В.С., позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для проведення державної реєстрації змін умов обтяження нерухомого майна іпотекою заявником не було подано документа, який підтверджує внесення змін до договору іпотеки.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що прийняття рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснення заміни іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк" від 27.12.2012, здійснено на підставі чинного законодавства України з урахуванням часу укладення договору купівлі-продажу права вимоги та з урахування Порядку №410, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування такого запису в Державному реєстрі іпотек - відсутні.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його у касаційному порядку. Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У поданих запереченнях ПАТ "Дельта Банк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.