ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №823/1132/16
адміністративне провадження №К/9901/22735/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №823/1132/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Звенигородкаагрохім" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду, ухвалену 8 лютого 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Межевича М.В., суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
в с т а н о в и в :
ПАТ "Звенигородкаагрохім" звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області від 10.08.2016 №23-10-19/0215-195.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки акту перевірки від 25.07.2016 №23-10-19-0215 є безпідставними, а прийнята на підставі нього постанова є такою, що підлягає скасуванню, оскільки у 2015 - 2016 р.р. Товариством було підвищено заробітну плату працівникам, що свідчить про відсутність обов`язку щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати та, відповідно, відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Як встановлено, з 23.07.2016 по 25.07.2016 посадовою особою управління Держпраці у Черкаській області проведено позапланову перевірку додержання ПАТ "Звенигородкаагрохім" законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За результатами перевірки складено акт №23-10-19/0215 від 25.07.2016, згідно висновків якого 7 працівникам, які на час перевірки працюють у штаті, та 4 працівникам, які звільнені, нарахування та виплата індексації заробітної плати в 2015, 2016рр. не проводилась, що є порушенням ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), ст.ст. 12, 33 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 (далі - Закон № 108/95-ВР).
На підставі висновків акта перевірки, 10 серпня 2016 року начальником управління Держпраці у Черкаській області винесено постанову № 23-10-19/0215-195 про накладення на Товариство штрафу у розмірі 159 500,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Товариством постійно здійснювалось підвищення заробітної плати до розміру мінімальної заробітної плати, тому у останнього відсутній обов`язок для проведення індексації заробітної плати.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в позові, виходив з того, що ненадання до перевірки всіх необхідних документів, підписання акта перевірки без зауважень, є підставою для прийняття оскаржуваної постанови та притягнення Товариства до адмінвідповідальності за абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У поданих запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Суд переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Як зазначено в ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та ст. 34 Закону № 108/95-ВР заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч. 2 ст. 2 Закону № 1282-XII).
Згідно зі ст.ст. 3, 4 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.