ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №803/512/15-а
адміністративне провадження №К/9901/12324/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року (головуючий суддя - Валюх В.М., судді - Александрова М.А., Димарчук Т.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року (головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді - Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі -відповідач) про визнання протиправними дій по прийняттю на військову службу за контрактом осіб рядового складу, визнання протиправною бездіяльності по не присвоєнню військового офіцерського звання та зобов`язання прийняти на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з присвоєнням військового офіцерського звання з 29.05.2014.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що в травні 2014 року між Міністерством оборони України, в особі командувача військ оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України, та позивачем було укладено контракт про проходження військової служби у ЗСУ строком на три роки. Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, які виразилися у прийнятті його на військову службу за контрактом осіб рядового складу, та бездіяльність, яка полягає у не присвоєнні йому військового офіцерського звання в порядку переатестації при прийнятті на військову службу. Посилається на те, що він має право бути прийнятим лише на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. Позивача обмежили в його праві на отримання військового офіцерського звання, відповідач зобов`язаний був прийняти позивача на військову службу не за контрактом осіб рядового складу, а за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військового офіцерського звання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що при укладенні в травні 2014 року контракту між Міноборони та ОСОБА_1 про проходження військової служби у ЗСУ строком на три роки не було допущено порушення норм законодавства та прав позивача. Вказаний контракт укладено позивачем добровільно (про що у своїх поясненнях зазначив сам позивач), спірний контракт було укладено з ОСОБА_1 як з особою, яка не мала військового звання особи офіцерського складу, у зв`язку з чим йому було присвоєно військове звання солдата. Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на момент укладення контракту та прийняття позивача на військову службу) не містив будь-яких обмежень чи заборон на укладення в добровільному порядку з позивачем, як з особою, яка має спеціальне звання "майор міліції", контракту про проходження військової служби у ЗСУ на посадах рядового складу.
Суд звернув увагу на те, що лише Законом України від 15.01.2015 №116-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду", який набрав чинності 08.02.2015 (тобто, після укладення контракту та прийняття позивача в добровільному порядку на військову службу за контрактом на посадах рядового складу), частину першу статті 20 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" було доповнено абзацом десятим, за приписами якого на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань у порядку переатестації відповідно до частини п`ятої статті 5 цього Закону приймаються громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого та вищого начальницького складу або класні чини. Зворотної дії в часі вказаний Закон не має. Приписами частини першої статті 20 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на момент укладення спірного контракту та прийняття позивача в добровільному порядку на військову службу за контрактом на посадах рядового складу) було визначено перелік категорій громадян, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу: військовослужбовці та резервісти, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів та яким присвоєно військове звання офіцерського складу; прапорщики (старші прапорщики) та мічмани (старші мічмани), які мають повну вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві; офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі; особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі; особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом або службу у військовому резерві. Проте, до жодної із зазначених категорій громадян позивач не відносився. Крім того, прийняття рішення щодо прийому військовозобов`язаного, який має спеціальне звання, на військову службу за контрактом та його переатестування у військовому званні є правом, а не обов`язком Міністра оборони України, прийняттю такого рішення передує чітко регламентована процедура, яка включає в себе також звернення військовозобов`язаного з відповідним рапортом. Поряд з цим, документів щодо прийому позивача, який має спеціальне звання, на військову службу за контактом та його переатестування у військовому званні на розгляд до Міноборони не надходило, відповідач таких документів не розглядав і рішень не приймав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
ОСОБА_1 (далі - скаржник) у липні 2016 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року.
В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що в разі наявності спеціальних звань у військовозобов`язаних, вони приймають на військову службу за контрактами осіб офіцерського складу. Скаржник, при наявності у нього спеціального звання старшого начальницького складу, був прийнятий на військову службу в загальному порядку, як особа рядового складу з ігноруванням його особливого статусу. Посилаючись на приписи ст. 24 Конституції України вказує на те, що іншим особам в аналогічних випадках було присвоєно офіцерські звання. Судами попередніх інстанцій не застосовано приписи пп. 4 п. 38 і п. 71 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин. Також судами не наведено мотивів щодо застосування ст. 3 Конституції України до спірних правовідносин. Крім того, вважає, що судами попередніх інстанцій повністю проігноровано обставини щодо переслідування позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13 травня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Луцького об`єднаного міського військового комісаріату (далі - Луцький ОМВК) із заявою, в якій просив призвати його на військову службу за контрактом в батальйон територіальної оборони. За результатами проведення медичного огляду в поліклініці № 3 м. Луцька та в позаштатній постійно-діючій військово-лікарській комісії Луцького ОМВК позивач був визнаний придатним до військової служби. Крім того, за результати професійного відбору ОСОБА_1 за морально-діловими якостями визнаний придатним до військової служби за контрактом та рекомендований на військову службу за контрактом у батальйон територіальної оборони, про що складено: аркуш вивчення особистих якостей кандидата від 13.05.2014, картку професійного відбору кандидата від 13.05.2014, лист соціально-психологічного вивчення від 15.05.2014, картку професійно-психологічного відбору від 15.05.2014.
Листом від 23.05.2014 за вих. № 18 Волинський обласний військовий комісаріат (далі - Волинський ОВК) направив начальнику управління персоналу штабу управління оперативного командування "Північ" документи про призначення 24 військовозобов`язаних і призовників, які перебувають на військовому обліку в районних та міських військових комісаріатах Волинської області, до складу 1 батальйону територіальної оборони оперативного командування "Північ", у тому числі на ОСОБА_1, зокрема: копію заяви, подання, копії довідок ВЛК, МВС, документів про освіту, контракт про проходження військової служби. З подання, підписаного військовим комісаром Волинського ОВК 23.05.2014 року, слідує, що рядовий ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в Луцькому ОМВК, подається до призначення на посаду діловода штабу управління 1 батальйону територіальної оборони оперативного командування "Північ", шпк "солдат", за висновком атестаційної комісії гідний зарахування до складу ЗСУ, укладення контракту терміном на три роки та призначення на вказану посаду.
Наказом командувача військ оперативного командування "Північ" від 29.05.2014 № 17-ПМ (по особовому складу) відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пунктів 18, 26, 42, 81 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, наказано прийняти в добровільному порядку на військову службу за контрактом, укласти контракт для проходження військової служби на посадах рядового складу строком на три роки, присвоїти військове звання "солдат" та призначити до 1 батальйону територіальної оборони оперативного командування "Північ" Сухопутних військ ЗСУ Муху Б.П. - діловодом штабу управління.
У травні 2014 року між Міноборони в особі командувача військ оперативного командування "Північ" Сухопутних військ ЗСУ та рядовим ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби у ЗСУ строком на три роки. Примірник вказаного контракту позивач одержав 16.02.2015.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно зі ст. 3 Конституції України встановлено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Частиною 4 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2232-XII визначено, що військовослужбовці та військовозобов`язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військовому званні військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, переатестація військовозобов`язаних, які мають спеціальні звання або класні чини, для присвоєння військових звань здійснюються в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби громадянами України, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
Статтею 19 Закону № 2232-XII передбачено, що військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.
Законом України від 12 серпня 2014 року № 1634-VII "Про внесення змін до законів України "Про військовий обов`язок і військову службу" та "Про засади запобігання і протидії корупції"" у статті 19 Закону № 2232-XII після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "3. У разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший укладений з ним контракт припиняється, а з таким військовослужбовцем укладається новий контракт для проходження відповідного виду військової служби на строк, визначений частиною другою статті 23 цього Закону".
Відповідно до ст. 20 Закону № 2232-XII передбачено, що на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:
- військовослужбовці, які прослужили на строковій військовій службі не менше трьох місяців, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, резервісти, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років - на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу;
- особи з повною загальною середньою освітою віком від 17 років до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, військовослужбовці, резервісти та військовозобов`язані віком до 23 років, які мають повну загальну середню освіту та не мають військових звань офіцерського складу, у разі зарахування їх на перший та наступні курси навчання, а також особи віком до 25 років, які мають базову вищу освіту, у разі зарахування їх на випускний курс навчання - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, віком до 30 років - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу;
- військовослужбовці та резервісти, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;