ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №820/2255/16
адміністративне провадження №К/9901/32571/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №820/2255/16
за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді - Панченко О.В., суддів - Спірідонова М.О., Тітова О.М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів - Григорова А.М., Тацій Л.В.,
в с т а н о в и в :
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Зміївського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 № 27961466 від 27.01.2016 про погашення запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, що виникло на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007 у справі №2-3248/07;
- скасувати запис № 13026295 від 27.01.2016 про скасування права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, внесеного на підставі рішення Державного реєстратора Зміївського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 № 27963420 від 27.01.2016;
- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради поновити у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис № 13026295 від 27.01.2016 про право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007 у справі № 2-3248/07.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ФОП ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007 № 3-3248/07, а державний реєстратор не звернув увагу на вказану обставину та прийняв незаконне рішення № 27961466 від 27.01.2016 про погашення запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Позивач вважає, що зазначене рішення державного реєстратора, а також рішення № 27963420 від 27.01.2016 про скасування права власності є незаконними та необґрунтованими і порушують його права, як ліквідатора по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 та розпорядника її майна.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007 у справі №2-3248/07 визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі нього до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис.
Згідно рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2009 у справі №24/26-09 за ФОП ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі нього до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 у справі №24/26-09 рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2009 у справі №24/26-09 скасовано, а справу №24/26-09 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Тобто, рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2009 у справі №24/26-09, яким визнано право власності за ФОП ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано.
Крім того, за результатами нового розгляду у справі №24/26-09 рішенням Господарського суду Харківської області від 23.02.2016 в задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 09.11.2016 ОСОБА_3, уповноваженою особою ОСОБА_2, 27.01.2016 до Зміївського районного управління юстиції Харківської області подано заяву про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за реєстраційним номером 15392099 від 27.01.2016. До заяви було надано рішення Господарського суду Харківської області по справі N24/26-09 від 29.02.2009, постанова Вищого господарського суд України по справі № 24/26-09 від 09.12.2015 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22208172 від 19.03.2009.
Також, 27.01.2016 ОСОБА_3, як уповноваженою особою ОСОБА_2, подано заяву про скасування права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, яка зареєстрована за реєстраційним номером 15394205 від 27.01.2016, до якої було додано постанову Вищого господарського суд України по справі № 24/26-09 від 09.12.2015.
27.01.2016 державним реєстратором на підставі вказаних заяв прийнято рішення №27963420 та внесено відповідний запис, яким скасовано право власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, яке виникло саме на підставі рішення Господарського суду Харківської області у справі № 24/26-09 від 26.02.2009, яке скасовано .
При цьому, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007 у справі №2-3248/07, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, набрало законної сили, не було оскаржено та є чинним .
Тобто, саме згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007 ОСОБА_2 була власницею вказаної нежитлової будівлі та саме запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який зроблений на підставі цього рішення суду був чинний після скасування рішення Господарського суду Харківської області у справі № 24/26-09 від 26.02.2009.
Крім того, право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 належить ТОВ "ДПП ГУПП", як встановлено у рішенні Господарського суду Харківської області від 23.02.2016 та відображено у відомостях з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.04.2017.
Арбітражний керуючий, який з 18.11.2014 є розпорядником майна ОСОБА_2, вважаючи, що оскаржуване рішення та запис державного реєстратора порушують його права, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди дійшли висновку, що спірне рішення та запис не порушують прав та законних інтересів позивача.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Арбітражний керуючий оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
У поданих запереченнях Головне територіальне управління юстиції у Харківській області та Департамент реєстрації Харківської міської ради просять відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) межах наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішень державного реєстратора про погашення запису про право власності та про скасування права власності на об`єкт нерухомого майна.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС (у редакції, чинній на час подання позову) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.