ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року
м. Київ
cправа № 925/1285/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
представники сторін в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Час"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019
та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2019
у справі № 925/1285/18
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Час"
до Вікторівської сільської ради
про визнання недійсним та скасування рішення Вікторівської сільської ради, зобов`язання поновити договір оренди землі та укласти додаткову угоду,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Селянське фермерське господарство "Час" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Вікторівської сільської ради про: визнання недійсним та скасування рішення 25 позачергової сесії Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 7 скликання від 05.11.2018; зобов`язання Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області поновити договір оренди землі, укладений 06.10.2008 між Селянським фермерським господарством "Час" в особі голови СФГ та Вікторівською сільською радою в особі сільського голови с. Вікторівка Маньківського району Черкаської області б/н, який був зареєстрований в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07.10.2008 за №040879000022; зобов`язання Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області укласти додаткову угоду з СФГ "Час".
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при прийнятті спірного рішення порушив земельне законодавство та законодавство про місцеве самоврядування в Україні - у ньому відсутні будь-які мотиви та підстави щодо неприйняття рішення про поновлення СФГ "Час" договору оренди, а саме рішення прийнято з порушенням вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.03.2019 (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г. - головуючий, Хрипун О.О., Агрикова О.В.), у задоволенні позову відмовлено.
Судами обох інстанцій встановлено, що між Селянським фермерським господарством "Час" (орендарем) та Вікторівською сільською радою (орендодавцем) 06.10.2008 укладено типовий договір оренди землі, зареєстрований в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07.10.2008 за №040879000022.
Між сторонами договору 22.06.2010 укладено додаткову угоду №1 до нього, яка зареєстрована у районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2010 за №041079000046.
Відповідно до п. 8 договору його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
При передачі в оренду земельної ділянки її площа становила 13,8043 га та кадастровий номер в подальшому при виготовленні технічної документації у 2014 році присвоєний №7123181001:01:003:0018, що не заперечується позивачем. Проте через помилкове включення у дану земельну ділянку земельного паю приватного підприємця Прохоренко В.В. 27.11.2017 дана земельна ділянка визначена новою площею 11,8260 га та їй присвоєно новий кадастровий номер -№7123181000:02:001:0818.
У зв`язку з закінченням строку дії договору оренди 09.08.2018 орендар письмово звернувся до орендодавця з проектом додаткової угоди.
В свою чергу, 05.11.2018 на 25 позачерговій сесії Вікторівської сільської ради 7 скликання рішення про поновлення договору оренди не прийнято, що підтверджується витягом з протоколу.
Вікторівська сільська рада надіслала позивачу лист-повідомлення №833 від 05.11.2018, в якому повідомила останнього, що відповідно до умов договору та ст. 34 Закону України "Про оренду землі" після припинення дії договору зобов`язує СФГ "Час" повернути орендодавцеві ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду за актом приймання-передачі. Також у листі зазначено, що акт приймання-передачі повинен бути підписаний та переданий до Вікторівської сільської ради в десятиденний термін з дати отримання листа.
Посилаючись на наявність переважного права на поновлення договору оренди землі, оскільки відповідач протягом місяця не надав заперечення на лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі з дотриманням вимог законодавства та з урахуванням переважного права орендаря на укладення договору оренди землі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
В процесі розгляду справи відповідачем надано довідку № 115 про те, що відповідно до генерального плану с. Вікторівка, затвердженого рішенням від 05.11.2018 №25-1/VII, зазначені земельні ділянки, згідно з додатком, призначені для житлової забудови садибного типу.
Також відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 05.12.2019 кадастровий номер № 7123181000:02:001:0818, комісією відповідача виявлено та зазначено, що земельна ділянка протягом останніх трьох років та на даний час використовується (с/г обробіток та вирощування с/г продукції) ТОВ "Чорна Кам`янка".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: із заявою про намір поновити договір оренди землі на новий термін позивач звернувся з пропуском 60-денного строку, встановленого договором; відповідач не приймав рішення на сесії ради про відмову в наданні земельної ділянки позивачу, а позивач не звертався до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною; земельна ділянка, яка використовується позивачем, зменшилась за площею та має зовсім інший кадастровий номер, не є тотожною та ідентичною земельній ділянці, яка передавалась в оренду і в подальшому в оренду для цілей сільськогосподарського виробництва не буде використовуватись за задумом відповідача; суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, що призвело до постановлення помилкових рішень.
Доводи скаржника зводяться до того, що оскаржуваним рішенням відповідача не вирішено бажання позивача в поновленні договору оренди землі; суд апеляційної інстанції взяв до уваги лише доводи відповідача, залишивши поза увагою доводи позивача; суд перекрутив наявні факти, зазначивши, що листом від 05.11.2018 відповідач повідомив про намір не поновлювати договір; посилання на те, що зміна площі земельної ділянки тягне за собою одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у зв`язку з поновлення, є надуманими та такими, що зроблені без посилання на норму закону; доводи про те, що спірна земельна ділянка призначена для житлової забудови садибного типу є помилковими, оскільки її цільове призначення не змінено; судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що позивач по даний час обробляє спірну земельну ділянку, сплачує за неї податки та збори, орендну плату, а відповідач приймає платежі.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.11.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 08.11.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 21.10.2019 строк.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а ст. 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 зазначеного Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.