ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/568/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Міщенко І. С., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Санжак Л. В. (адвокат),
відповідача - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 (суддя Кирилюк Т. Ю.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 (Мартюк А. І. - доповідач, судді Зубець Л. П., Пашкіна С. А.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод "Радар"
до Міжнародного благодійного фонду "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні"
про розірвання договору оренди, виселення, звільнення приміщення та стягнення 120 264,75 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Київський завод "Радар" (далі - ПАТ "Київський завод "Радар") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародного благодійного фонду "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні" (далі - МБФ "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні") про розірвання договору оренди від 24.03.2014, виселення, зобов`язання звільнити нежитлові приміщення п`ятого поверху загальною площею 403,70 м2, розташовані у нежилому будинку загальною площею 8 376,10 м2, за адресою: м. Київ, вул. Тельмана (Німецька), 1 (літ. А), корп. 24, що перебуває на балансі позивача та стягнення 120 264,75 грн, у тому числі 110 719,53 грн - основний борг,
4 009,24 грн - пеня та 5 535,98 грн - штраф. Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за договором оренди від 24.03.2014.
Короткий зміст судових рішень у справі
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/568/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2019, позов задоволено.
3. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, аргументовано тим, що факт передачі позивачем в оренду приміщення підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі, водночас доказів сплати відповідачем орендної плати у повному обсязі у матеріалах справи немає, у зв`язку із цим має бути задоволено позовні вимоги про стягнення 110 719,53 грн основного боргу, штрафу та пені. Крім того, внаслідок порушення відповідачем умов договору оренди та з огляду на заборгованості з орендної плати за понад три місяці, обґрунтованою є вимога позивача про розірвання договору оренди від 24.03.2014. Також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 зазначено, що колегія суддів апеляційного суду не виявила підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 910/568/19, МБФ "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Скаржник зазначає, що він не був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду справи № 910/568/19, оскільки копії процесуальних документів поверталися до суду першої інстанції у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що відповідно до правових позицій викладених у постановах Верховного Суду у справах № 752/11896/17, № 127/2871/16-ц, № 922/1714/18, постановах і рішеннях судів першої та апеляційної інстанції у справах № 922/2545/16, № 914/942/18, № 914/1263/18, не є доказом належного інформування відповідача.
6. У скарзі також вказано, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки зазначив про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у постанові від 14.08.2019, а не в ухвалі, як це передбачено відповідно до статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
7. Крім того, скаржник стверджує, що у 2019 році поновив страхування спірного об`єкта оренди згідно з договором добровільного страхування майна від 04.01.2019 № СМ 04-01/2019, тому такої підстави для розірвання договору як відсутність договору страхування та не надання його копії позивачеві немає. У свою чергу, позивач не довів факту несплати відповідачем орендної плати за спірним договором у вересні - листопаді 2018 року, оскільки це не відповідає розрахункам МБФ "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні".
Доводи інших учасників справи
8. ПАТ "Київський завод "Радар" у відзиві на касаційну скаргу акцентує на безпідставності доводів скаржника та просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 910/568/19.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. Як установили суди попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи, 24.03.2014 між ПАТ "Київський завод "Радар" (позивач) та МБФ "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні" (відповідач) укладено договір оренди, за змістом якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення п`ятого поверху, загальною площею 403, 70 м2, що розташовані у нежилому будинку загальною площею 8 376,10 м2, за адресою: м. Київ, вул. Тельмана, 1 (літ. А), корп. 24 та перебувають на балансі позивача.
10. Факт отримання відповідачем зазначеного майна в орендне користування підтверджується наявною у матеріалах справи копією акта прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.10.2014.
11. Відповідно до розділу 3 договору оренди від 24.03.2014 розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за перший місяць оренди -лютий 2014 року 9 973,82 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується позивачеві щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, за який здійснюється платіж.
12. Пунктом 3.7 договору оренди 24.03.2014 встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується позивачу відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості (пункт 3.8 зазначеного договору).
13. У пункті 5.2 договору оренди від 24.03.2014 передбачено, що відповідач зобов`язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату і суму податку на додану вартість.
14. Згідно з пунктом 10.1 строк дії договору оренди сторони узгодили з 24.03.2014 до 24.03.2029 включно.
15. У пункті 10.3 договору оренди від 24.03.2014 сторони погодили, що договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку на вимогу позивача якщо відповідач систематично (більше трьох разів) порушує термін здійснення платежів за договором.
16. Відповідно до пункту 10.7 договору оренди від 24.03.2014 у разі припинення або розірвання договор, майно протягом трьох робочих днів повертається позивачеві.
17. Відповідач у порушення умов договору оренди від 24.03.2014 у повному обсязі за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року не сплатив орендну плату, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 110 719, 53 грн.
18. 27.12.2018 позивач надіслав відповідачеві повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чека від 27.12.2018.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
20. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21. Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
22. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
23. Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
24. Згідно зі статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
25. Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
26. Статтями 283, 286 ГК визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
27. Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.