Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 235/4286/17-ц
провадження № 61-42585св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
третя особа - Приватне підприємство "Керуюча Компанія "Комфорт",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги ОСОБА_3 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2018 року в складі судді Назаренко Г. В.та постанову Апеляційного суду Донецької області від 24 липня
2018 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Жданової В. С., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Приватне підприємство "Керуюча Компанія "Комфорт" (далі - ПП "КК "Комфорт"), про усунення перешкод в користуванні допоміжним приміщенням будинку.
Позов обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, а тому на підставі статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є співвласником допоміжного приміщення - колясочної кімнати, яка розташована на першому поверсі будинку в під`їзді № 2.
Звертала увагу на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дитина, у зв`язку із чим, вона звернулась до мешканців свого під`їду - відповідачів у справі з проханням надати їй ключі від кімнати, яка знаходиться у їх під`їзді, з метою залишення дитячого візка у зазначеному допоміжному приміщенні, проте відповідачі відмовили їй у наданні ключів.
У зв`язку з відмовою відповідачів надати їй ключі від спірного допоміжного приміщення, вона звернулась до ПП "КК "Комфорт" з проханням сприяти усуненню перешкод в користуванні вказаним приміщенням, але відповіді не отримала.
За її ініціативою, 01 серпня 2017 року були скликані збори мешканців під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_3, на яких були присутні також і представники ПП "КК "Комфорт". На зборах мешканці будинку рекомендували їй звернутися до судуза захистом свої прав, якщо вона вважає їх порушеними.
Посилаючись на наведене та на те, що врегулювати спір між нею та відповідачами в позасудовому порядку неможливо, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди в користуванні допоміжним приміщенням будинку АДРЕСА_4 шляхом зобов`язання відповідачів передати їй ключі від цього приміщення.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні допоміжним приміщенням у під`їзді АДРЕСА_5 шляхом зобов`язання
ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 ключі від зазначеного вище допоміжного приміщення. У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні допоміжним приміщенням будинку відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є співвласником допоміжного приміщення - колясочної кімнати, яка розташована на першому поверсі будинку
АДРЕСА_3 . Ключі від спірного допоміжного приміщення в під`їзді № 2 знаходяться у відповідача ОСОБА_3, яка безпідставно не надає їх позивачу, яка також є його співвласником відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
На підставі наведеного, суд першої інстанції зробив висновок, що права позивача на вільне користування допоміжним приміщенням у під`їзді АДРЕСА_5 є порушеними та підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_3 передати їй ключі від зазначеного вище допоміжного приміщення.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 24 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2018 року в частині визначення способу усунення перешкод у користуванні допоміжним приміщенням змінено.Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 допоміжним приміщенням будинку
АДРЕСА_4 шляхом надання ОСОБА_1 вільного доступу та передачі екземпляру ключів від цього приміщення. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеними вимоги позивача до ОСОБА_3 в частині усунення перешкоди в користуванні допоміжним приміщенням у під`їзді АДРЕСА_5 . Проте, апеляційний суд вважав, що для повного та ефективного захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 допоміжним приміщенням будинку АДРЕСА_4 шляхом надання ОСОБА_1 вільного доступу та передачі екземпляру ключів від цього приміщення, у зв`язку із чим змінив рішення суду першої інстанції в зазначеній частині.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У серпні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня
2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 24 липня
2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що інтереси позивача представляв представник, якого вона не уповноважувала на такі процесуальні дії. Так, до участі у справі в інтересах ОСОБА_1 було допущено її чоловіка ОСОБА_4 на підставі довіреності від імені позивача, яка не передбачала передоручення повноважень представника іншим особам. Разом з тим, ОСОБА_4 надав довіреність на представництво інтересів ОСОБА_1 ОСОБА_5, а отже учать останнього у справі була незаконною.
Крім того, апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав
ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 допоміжним приміщенням будинку АДРЕСА_4 шляхом надання ОСОБА_1 вільного доступу та передачі екземпляру ключів від цього приміщення, не врахувавши, що позивач таких вимог не заявляла.
Судами також не враховано правила користування допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, не звернуто уваги на те, що позивач просила надати їй доступ до візкової, проте доказів того, що таке приміщення обладнане в під`їзді будинку, позивачем не надано. Також судом першої інстанції не правильно здійснено розподіл судових витрат.
Заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_3 не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 24 липня 2018 року, витребувано справу та надано строк для подання відзиву.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами встановлено, що за договором купівлі-продажу квартири від 21 вересня