Постанова
Іменем України
29 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 462/6400/18
провадження № 61-12319св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - держава Україна в особі Державної казначейської служби,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 грудня 2018 року в складі судді Румілової Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 посилався на те, що старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченко В. І. проводилось досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016140000000207 від 13 жовтня 2016 року.
19 липня 2017 року Галицьким районним судом м. Львова було задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченка В. І. у зазначеному вище кримінальному провадженні.
28 липня 2017 року старший слідчий другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченко В. І. виніс постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 серпня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченка В. І. від 28 липня 2017 року скасовано.
Заявник звертав увагу на те, що незаконними, протиправними діями старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченка В. І. йому було завдано значної моральної шкоди, яка полягає у нервовому стресі, переживаннях, порушення режиму сну. Завдану моральну шкоду оцінив в сумі 25,000 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 03 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що факт прийняття слідчим в порядку Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України) процесуального рішення про закриття кримінального провадження, яке згодом було скасоване судом, не свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
При цьому, процесуальні порушення, які були допущені слідчим при проведенні досудового слідства в кримінальному провадженні, були усунуті шляхом постановлення слідчим-суддею ухвали про скасування постанови старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченка В. І. від 28 липня 2017 року про закриття кримінального провадження.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 грудня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заяву обґрунтовував тим, що рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 грудня 2018 року та постанова Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року є незаконними, необґрунтованими, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи.
Зазначив, що суди не врахували, що бездіяльність, протиправність дій старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченка В. І. доведена та встановлена судом, що не потребує додаткового доказування. Твердження суду апеляційної інстанції про те, що не надано належних доказів на підтвердження протиправності дій старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Олініченка В. І. є безпідставними, оскільки сам факт скасування судом постанови про закриття кримінального провадження вже вказує на незаконність дій слідчого та завдання моральної шкоди.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 грудня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, витребувано матеріали справи із Залізничного районного суду м. Львова та надано іншим учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільно процесуального кодексу (далі -ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.