У Х В А Л А
25 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5172/19
Провадження № 12-197гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 910/5172/19
за касаційною скаргою Національного банку України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України, Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк",
про визнання недійсними договорів,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про: визнання недійсним кредитного договору від 3 березня 2009 року № 19, укладеного між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк"; визнання недійсним договору поруки від 27 травня 2016 року № 19-1/П, укладеного між Національним банком України, ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито провадження у справі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10 травня 2019 року клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження задовольнив, об`єднав в одне провадження справи № 910/5168/19, № 910/5169/19, № 910/5170/19, № 910/5171/19, № 910/5172/19; присвоїв об`єднаній справі № 910/5172/19.
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 4259367603,85 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 12 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року, на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зустрічну позовну заяву Національного банку України повернув заявнику, зазначаючи, що зустрічний позов було подано з порушенням строку.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року, Національний банк України звернувся з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити цю справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову Національного банку України для спільного розгляду з первісним.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 липня 2019 року; справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зазначив про те, що виключною правовою проблемою, яка має важливе значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, є питання щодо подання зустрічного позову у справі, в якій за ухвалою суду об`єднано в одне провадження для спільного розгляду декілька справ, якщо строк для подання відзиву в об`єднаній справі не встановлювався, і водночас судом задоволено клопотання одного з відповідачів щодо продовження процесуального строку для подання відзиву.
На думку колегії суддів, законодавством не закріплені умови, випадки, підстави щодо встановлення судом строків подачі відзиву на позовну заяву (зустрічного позову) під час постановлення ухвали про об`єднання в одне провадження для спільного розгляду декількох справ, та можливості продовження строку щодо подання відзиву тільки для одного з учасників справи, а не продовження процесуального строку у справі в цілому за клопотанням одного з учасників, що впливає на передбачуваність у правозастосуванні та на формування єдиної правозастосовної практики з цього питання.
Однак, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятої статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.