Постанова
Іменем України
28 листопада2019 року
м. Київ
справа №552/7360/18
провадження № 61-6873св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2018 року у складі судді: Яковенко Н.Л. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2019 рокуу складі колегії суддів: Пилипчук Л.І., Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаною заявою у якій просив встановити факт проживання за адресою: АДРЕСА_1 із ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю понад п`ять років, а саме з 2010 року до часу відкриття спадщини. Встановлення даного факту необхідно для реалізації права на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави Яковенко Н.Л. від 27 грудня 2018 року, залишеною без зміни постановою Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі в порядку окремого провадження за заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції з висновками якими погодився апеляційний суд виходили з того, що із поданої до суду заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду в загальному порядку з дотриманням правил підсудності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2019 року, які просить скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Київського районного суду м. Полтави №552/7360/18.
У квітні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла вищезазначена справа.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Аргументи учасників справи
Касаційна скарга мотивована тим, що він - ОСОБА_1, з 2010 року проживав разом з нині померлим ОСОБА_2 та є його єдиним спадкоємцем четвертої черги. Посилаючись на практику Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові від 07 листопада 2018 у справі №336/709/18-ц зазначає, що встановлення відповідного факту необхідне йому для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Інші спадкоємці відсутні, а тому висновок суду першої інстанції про те, що необхідність встановлення факту постійного проживання однією сім`єю у подальшому пов`язане з вирішенням спору про право є хибним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що заявник ОСОБА_1 26 грудня 2018 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту його проживання за адресою АДРЕСА_1 із ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю понад п`ять років, а саме - з 2010 року до часу відкриття спадщини(а.с.2-5).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.