1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 490/10870/15-к

провадження № 51-1019км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Волевач О. В.,

прокурора Гошовської Ю. М.,

захисника Сидорчук К. А.,

виправданого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015150000000111, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК та виправдано через недоведеність вчинення ним цього кримінального правопорушення. Вирішено питання про речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржуються.

Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 23 січня 2019 року залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу за таких обставин.

Так, у невстановлений органом досудового розслідування час, при невстановлених обставинах у невстановленому місці, ОСОБА_1 придбав вогнепальну зброю автомат АКС-74У та бойові припаси: 105 патронів калібру 5,45 мм та 1 патрон калібру 9 мм., які засуджений переніс і зберігав в квартирі АДРЕСА_1 .

19 вересня 2015 року працівники правоохоронного органу за вказаним місцем проживання ОСОБА_1 на підставі його письмової згоди в присутності останнього та двох понятих провели огляд вказаної квартири, в ході якого останній добровільно видав органу досудового розслідування вогнепальну зброю автомат АКС-74У та боєприпаси до нього.

Виправдовуючи ОСОБА_1 суд першої інстанції послався на те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що висновки апеляційного суду про обґрунтованість виправдання ОСОБА_1 місцевим судом за ч. 1 ст. 263 КК через недопустимість доказів, здобутих в ході огляду місця події (квартири АДРЕСА_1, а також добровільність видачі засудженим працівникам правоохоронного органу вогнепальної зброї є неправильними, оскільки суд не дав належної оцінки дослідженим у цьому провадженні доказам. Зазначає, що суд порушив загальні засади кримінального провадження, передбачені статтями 7, 22 КПК, а також ч. 3 ст. 404 КПК, а саме безпосередньо не допитав свідків обвинувачення - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На переконання прокурора, апеляційний суд при перегляді вироку місцевого суду не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги про незаконність цього судового рішення та не навів підстав, з яких визнав ці доводи необґрунтованими, а тому вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена без додержання вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та є незаконною.

На касаційну скаргу захисник виправданого ОСОБА_1 - адвокат Сидорчук К. А. подала письмові заперечення, в яких, наводячи аргументи, зазначає про безпідставність касаційних вимог прокурора, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні його скарги, а рішення апеляційного суду залишити без змін.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення, просила ухвалу апеляційного суду ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції

Виправданий ОСОБА_1 та його захисник Сидорчук К. А.. заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили рішення апеляційного суду залишити без змін.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. На будь-яких інших підставах, окрім зазначених у цій нормі, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор, серед іншого, посилається на неналежну оцінку доказів судом апеляційної інстанції, заперечує повноту апеляційного розгляду, тоді як їх перевірки згідно з статтями 433, 438 КПК до повноважень суду касаційної інстанції не віднесено.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких скаргу визнано необґрунтованою. При цьому апеляційний розгляд здійснюється з урахуванням правил статей 404, 405, 407 КПК.

У цій справі, як видно з її матеріалів, апеляційний суд при перегляді виправдувального вироку щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора дотримався наведених вимог закону.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, ретельно проаналізувавши всі зібрані під час досудового розслідування докази та оцінивши їх відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, достовірності та достатності, дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.


................
Перейти до повного тексту