1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

іменем України

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 453/88/18

провадження № 51-2234км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого Яковлєвої С. В.,

суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,

за участю:

секретаря судового

засідання Волевач О. В.,

прокурора Руденко О. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140300000282, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього певні обов`язки. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.

Згідно з вироком суду 16 травня 2017 року приблизно о 00:45, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння керуючи автомобілем ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по сільській дорозі населеного пункту с. Орявчик Сколівського району Львівської області у напрямку до с. Козьова Сколівського району Львівської області. Порушив вимоги розділу 1 п.п.1.2, 1.5; розділу 3 п.п.2.3 б, д, 2.9 а); розділу 10 п.10.1; розділу 11 п.11.3; розділу 12 п.п.12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 виїхав за межі проїзної частини дороги, що призвело до зіткнення вказаного автомобіля з бетонної конструкцією містка, в результаті чого пасажири неповнолітня ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, суд безпідставно не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи те, що засуджений у стані алкогольного сп`яніння грубо порушив правила дорожнього руху, що призвело до тривалого розладу здоров`я двох потерпілих.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, за обставин, зазначених у вироку, кваліфікація його дій та призначення покарання у виді обмеження волі на строк 1 роки зі звільненням від його відбування на підставі статей 75, 76 КК у касаційній скарзі прокурором не оспорюється.

При розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Водночас, доводи прокурора про безпідставне незастосування судами до засудженого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, на думку Суду, є необґрунтованими виходячи з нижченаведеного.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.


................
Перейти до повного тексту