Постанова
іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 291/589/16-к
провадження № 51- 4739 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Кишакевича Л.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисників Терещенко В.В., Божок Д.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 21 березня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120160600000000054, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ружинського районного суду Житомирської області від 21 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його перебування під вартою з 15 по 18 квітня 2016 року.
Задоволено цивільні позови прокурора в інтересах держави та постановлено стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 : на користь Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 в сумі 11918 грн. 04 коп., на користь фінансового управління Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області в сумі 1273 грн. 55 коп.
Крім того, частково задоволено цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та постановлено стягнути:
- на користь ОСОБА_3 із ПАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" страхове відшкодування матеріальних збитків (витрат на спорудження надгробних пам`ятників) в сумі 33072 грн. та моральної шкоди в сумі 8268 грн.; з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ-АГРО" в рахунок відшкодування коштів, витрачених на спорудження надгробних пам`ятників в сумі 6928 грн.; у рахунок відшкодування моральної шкоди 291 732 грн.;
- на користь ОСОБА_2 з ПАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування" страхове відшкодування моральної шкоди в сумі 24804 грн. та шкоди, завданої смертю потерпілого, в сумі 49608 грн.; з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ-АГРО" у відшкодування моральної шкоди в сумі 575 196 грн. та шкоди, завданої смертю потерпілого, в сумі 46187 грн. 64 коп.
Прийнято рішення щодо судових витрат та долі речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 15 квітня 2016 року близько 15:45 керуючи технічно справним автомобілем "КАМАЗ 45143", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПАТ "Лебединський насіннєвий завод", рухаючись по правій смузі проїзної частини у напрямку м. Сквира Київської області, на 282 км +200м автодороги "Кременець-Біла Церква-Ржищів" поблизу с. Мовчанівка Ружинського району Житомирської області, поза межами населеного пункту на прямій горизонтальній ділянці, в задовільних умовах дорожнього руху, в порушення вимог п.2.3 "б", п.10.1 та п. 11.3 Правил дорожнього руху України проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, безпричинно виїхав на смугу зустрічного руху, де передньою частиною (переднім спойлером та панеллю фар) керованого ним транспортного засобу здійснив зіткнення з передньою частиною автомобіля "SUВАRU FORESТЕR", реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_4 з пасажирами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, отримавши тілесні ушкодження, що відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, та знаходяться в прямому причинному зв`язку з їх смертю; ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2019 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити судові рішення та призначити йому основне покарання із застосуванням статей 69, 75, 76 КК України. Вважає, що місцевий суд усупереч вимогам ст. 65 КК України, не врахував повною мірою обставин, що пом`якшують покарання, та даних про особу, які характеризують його з позитивної сторони. Апеляційний суд, на думку засудженого, не зважив на допущені порушення, необґрунтовано залишив без задоволення апеляційну скаргу його захисника й постановив ухвалу, яка не відповідає положенням ст. 419 КПК України. Крім того, ОСОБА_1 наголошує, що адвокат Тимченко М.М., який брав участь у кримінальному провадженні як захисник та одночасно як представник цивільного відповідача, діяв при цьому в інтересах автотранспортного підприємства, а не в його інтересах.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1, захисники Божок Д.В. та Терещенко В.В. просили задовольнити касаційну скаргу з викладених у ній підстав та пом`якшити призначене засудженому покарання. Водночас засуджений та захисник Терещенко В.В. зазначили про порушення права ОСОБА_1 на захист в судах попередніх інстанцій з огляду на неефективний захист.
Прокурор Чабанюк Т.В. просила залишити судові рішення без зміни як законні, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Як встановлено у ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.