Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 235/6733/18
Провадження № 51-4657 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Ємця О.П., Остапука В.І.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Чорної І.С.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018050410001751 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Красноармійськ Донецької області, проживає АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Волноваського районного суду Донецької області від 17.02.2017 року за ч. 4 ст. 407 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
за касаційною скаргою захисника Онілова В.Л. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2019 року та вирок Донецького апеляційного суду від 12 червня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України на 3 місяці арешту.
Строк покарання ОСОБА_1 ухвалено вираховувати із дня звернення вироку до виконання.
Покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 17.02.2017 року щодо ОСОБА_1 ухвалено виконувати самостійно.
Вироком Донецького апеляційного суду від 12 червня 2019 року цей вирок скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено свій вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 1 ст. 164 КК України - 120 годин громадських робіт.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком приєднано невідбуту частину покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання 3 роки 15 днів позбавлення волі, переведено, відповідно до ст. 72 КК України менш суворий вид покарання, у більш суворий, з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає 8 годин громадських робіт.
Строк покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати із дня затримання.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини.
Так, згідно виконавчого листа № 2-434/2003, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 16.01.2003 року, ОСОБА_1, зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 09.01.2003 року, до повноліття дитини.
Неодноразово - 05.09.2014 року, 17.09.2014 року, 20.07.2017 року та 07.10.2017 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Незважаючи на це, з 16 квітня 2015 року по 26 жовтня 2018 року, аліменти умисно не виплачував, добровільної матеріальної допомоги не надавав, тим самим злісно ухилявся від сплати аліментів.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_1, в період часу з 16.04.2015 року по 26 жовтня 2018 року, утворилась заборгованість зі сплати ним аліментів у розмірі 89545,90 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненням захисник ставить питання про скасування судових рішень у зв`язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Стверджує, що судом першої інстанції були порушені вимоги ст. 349 КПК України. Вказує, що постанова про призначення групи прокурорів не містить підпису керівника прокуратури, що свідчить про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, як і збирання доказів, в порушення вимог ст. 37 КПК України, було проведено без призначення прокурора у даному провадженні, а звідси і про неналежність доказів, зібраних в ході досудового розслідування.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор доводи, викладені у касаційній скарзі, вважає частково обґрунтованими.
Мотиви Суду:
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.