Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 428/8157/17
провадження № 51-3721км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів: Єремейчука С. В., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
прокурора Ємця І. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 листопада 2018 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року.
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст судових рішень
Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у незаконному придбанні, зберіганні та транспортуванні з метою збуту, а також у збуті незаконно виготовлених алкогольних напоїв, вчинених у складі організованої групи, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Так, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
Запобіжний захід у виді застави, обраний стосовно ОСОБА_2 під час досудового слідства, скасовано.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
Судом вирішено питання щодо речових доказів у кримінальних провадженнях №32017130370000014 від 29 липня 2017 року та № 32016130000000017 від
19 травня 2016 року, зокрема:
- грошові кошти в сумі 20 000 грн, що визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 32016130000000017 та зберігаються працівниками управління фінансування бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у Луганській області на депозитному рахунку, - передати у власність держави;
- приблизно 1 363,5 літрів рідини прозорого кольору з характерним запахом спирту, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №32016130000000017, передано на відповідальне зберігання керівнику регіонального структурного підрозділу ТОВ "Арда-Дон" ОСОБА_3 та зберігаються за адресою: вул. Науки, 13-а,
м. Сєвєродонецьк в пластикових ємностях об`ємом 5 літрів у кількості 194 шт., об`ємом
10 літрів - 39 шт., об`ємом 0,5 літрів - 24 шт., з етикетками з написом "Первак". Загалом приблизно 1 360 літрів рідини; пакувальну плівку, предмет для переливання та вимірювання рідини (лійку); кришки для закриття ємностей, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32016130000000017, пластикову ємність об`ємом 1 000 літрів, облаштовану насосом марки "Водолей"; електрогенератор торгівельної марки "HYUNDAI 8500W", які передано на відповідальне зберігання
ОСОБА_4 , знищити;
- експрес - накладні компанії "Нова Пошта" у кількості 2 шт.; 9 слідів папілярних ліній, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та долучено до матеріалів кримінального провадження №32016130000000017, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання;
Скасовано арешт, накладений ухвалою Сєвєродонецького міського суду від
07 березня 2017 року (справа № 428/2231/17) на грошові кошти в загальній сумі 20 000 грн, які було вилучено 28 лютого 2017 року в ході обшуку, проведеного в межах кримінального провадження № 32016130000000017 за місцем проживання ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у незаконному придбанні, зберіганні та транспортуванні з метою збуту, а також у збуті незаконно виготовлених алкогольних напоїв, що було вчинено у складі організованої групи за обставин, детально викладених у вироку.
Так, в період часу з травня по вересень 2016 року особа, стосовно якої матеріали виділено в окреме провадження, та ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , здійснювали реалізацію незаконно виготовленої алкогольної продукції.
Восени 2016 року ОСОБА_2, з відома усіх учасників злочинного угруповання, збув ОСОБА_5 незаконно виготовлений алкогольний напій - горілку, яка містилась у пластиковій пляшці об`ємом 5 літрів як оплату за ремонт автомобіля. Також
14 серпня 2016 року ОСОБА_2 привіз до автобази, де проводився ремонт автомобіля, як подарунок ОСОБА_5 горілку на розлив у кількості 5 літрів.
Крім того, влітку 2016 року особа, стосовно якої матеріали виділено в окреме провадження, за допомогу у розвантаженні електрогенератора, за погодженням з ОСОБА_2 та з відома ОСОБА_1 дав ОСОБА_6 горілку, яку з пластикової баклажки об`ємом 5 літрів налив до пляшки об`ємом 0,5 літрів.
Разом із цим приблизно наприкінці червня 2016 року ОСОБА_2, з відома усіх учасників злочинного угруповання, здійснив збут ОСОБА_7 незаконно виготовлених алкогольних напоїв об`ємом приблизно 20 літрів, за що отримав грошові кошти на загальну суму 600 грн.
Крім цього, приблизно в липні 2016 року ОСОБА_2, з відома усіх учасників злочинного угруповання, здійснив ОСОБА_7 збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв об`ємом приблизно 20-25 літрів, за що отримав грошові кошти на загальну суму
600-650 грн.
27 серпня 2016 року ОСОБА_2 з відома усіх учасників злочинного угруповання, здійснив ОСОБА_8 збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв об`ємом приблизно 200 літрів, за що отримав грошові кошти на загальну суму приблизно 8 000 грн.
Також ОСОБА_2, з відома особи, стосовно якої матеріали виділено в окреме провадження, та ОСОБА_1, у серпні - вересні 2016 року передав ОСОБА_9 одну баклажку об`ємом 5 літрів із вмістом незаконно виготовлених алкогольних напоїв, за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 180 грн.
Крім того, 17 вересня 2016 року ОСОБА_1, за вказівкою ОСОБА_2 та з відома особи, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, передав ОСОБА_10 дві баклажки об`ємом по 5 літрів, у яких містились незаконно виготовлені алкогольні напої у кількості приблизно 10 літрів, та отримав від нього 400 грн як оплату.
Отримані від незаконного збуту грошові кошти ОСОБА_2 розподіляв між учасниками організованої групи у вигляді заробітної плати, оплати за оренду приміщення, де зберігались незаконно виготовлені алкогольні напої, у вигляді закупівлі та транспортування алкогольної продукції. А також він контролював увесь процес зберігання алкогольних напоїв, їх збут і транспортування з метою збуту.
Дії ОСОБА_2, а саме незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, що було вчинено у складі організованої групи, кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого
Дії ОСОБА_1, а саме незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, що було вчинено у складі організованої групи, кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких, не оспорюючи фактичних обставин вчиненого ними злочину, доведеності своєї вини та правової кваліфікації злочину, просили змінити вирок суду в частині призначеного покарання, зменшивши розмір штрафу до
1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Крім того, ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність рішення місцевого суду про передачу у власність держави 20 000 грн, вилучених під час обшуку за місцем його проживання, просив змінити вирок суду першої інстанції в цій частині та повернути йому вищевказані грошові кошти, оскільки, на його думку, ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду кримінального провадження не було встановлено зв`язку вилучених коштів із вчиненням ним кримінального правопорушення.
Луганський апеляційний суд ухвалою від 26 квітня 2019 року вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без змін.
При цьому суд зазначив, що грошові кошти в сумі 20 000 грн було вилучено під час обшуку та визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадженні як набуті кримінально протиправним шляхом, та надалі слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області ухвалою від 07 березня 2017 року на них наклав арешт з метою забезпечення їх збереження як речових доказів.
Зважаючи на вищевказане, апеляційний суд дійшов висновку, що, оскільки обвинуваченого ОСОБА_2 оскаржуваним вироком суду визнано винуватим за
ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК, тобто за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КК, а вилучені під час обшуку за місцем його проживання грошові кошти підпадають під критерії, визначені п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про необхідність передачі у власність держави речових доказів - грошових коштів у сумі 20 000 грн.
Вимоги і доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації їх дій, порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду та зміну вироку місцевого суду у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особам засуджених через суворість і просять призначити більш м`яке покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Засуджені стверджують, що суд першої інстанції порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого призначив їм занадто суворе покарання. Свої доводи мотивують тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про їх особу, що в сукупності давало суду підстави призначити більш м`яке покарання у виді штрафу в меншому розмірі.
Також ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно передав у власність держави 20 000 грн, які було вилучено під час проведення обшуку за його місцем проживання та згодом визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Скаржник стверджує, що ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду кримінального провадження не було встановлено зв`язку вилучених коштів із вчиненим злочином, про що він вказував у своїй апеляційній скарзі, однак апеляційний суд належним чином не перевірив його доводів, а також не обґрунтував підстав передачі у власність держави вищевказаних грошових коштів, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону судами обох інстанцій.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили до Суду заяви, в яких просили провести касаційний розгляд без їх участі.
Прокурор заперечував щодо задоволення касаційних скарг та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кваліфікація їх дій у вчиненні інкримінованого їм злочину в касаційних скаргах засуджені не оспорюють, судовий розгляд кримінального провадження проведено у порядку ч. 3 ст. 349 КПК.