Постанова
іменем України
26 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 404/5833/17
провадження № 51-2340 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Данько Д.О.,
засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2
(в режимі відеоконференції),
захисника Федорова З.Ф. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Федорова З.Ф. та Мазуренка О.С. на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 червня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120020008888, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кіровограда, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Кіровограда, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до ст.89 КК не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено кожного за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього належного їм майна.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
2 серпня 2017 року приблизно о 3 год 30 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились навпроти будинку № 28 по вул. Короленка у м. Кропивницькому, де розпивали спиртні напої з ОСОБА_3 .
У ході спілкування у ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація з потерпілим ОСОБА_3 . У подальшому, перебуваючи за вищевказаною адресою у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник умисел на вчинення нападу на ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.
Реалізуючи злочинний умисел та діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 один удар в область голови потерпілого невідомим тупим предметом та декілька ударів в область тулубу, у зв`язку з чим потерпілий втратив рівновагу та впав на землю, а ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів ногою в область тулубу.
В ході розбою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заподіявши ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, заволоділи кросівками "Adidas" блакитного кольору, шкіряним ременем, мобільним телефоном марки "Nomi і 184" та грошовими коштами в сумі 100 грн, що належали потерпілому, чим заподіяли йому матеріальних збитків на загальну суму 424, 90 грн.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Федоров З.Ф., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 125 КК та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також просить на підставі ч. 5 ст. 72 КК звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у зв`язку з фактичним його відбуттям. Вказує, що суд першої інстанції обґрунтовуючи свої висновки у вироку, взяв до уваги показання свідка ОСОБА_4, надані нею під час слідчого експерименту, а не безпосередньо в судовому засіданні, чим порушив вимоги ст. 23, ч. 4 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). При цьому зазначає, що слідчий експеримент проводився з порушенням вимог КПК. Також вказує на те, що суд апеляційної інстанції всупереч ст. 404 КПК не допитав свідка ОСОБА_4 та не перевірив доводів сторони захисту щодо наявності протиріч у її показаннях під час слідчого експерименту та під час допиту в суді першої інстанції. Крім того зазначає, що в ході судового розгляду не доведено наявності в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, як вчинення за попередньою змовою групою осіб.
У касаційній скарзі захисник Мазуренко О.С., наводячи аналогічні доводи, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 1 ст. 185 КК та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також просить на підставі ч. 5 ст. 72 КК звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у зв`язку з фактичним його відбуттям.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисник Федоров З.Ф. підтримали касаційні скарги захисників.
Прокурор Данько Д.О. вважала, що касаційні скарги захисників є необґрунтованими, та просила відмовити в їх задоволенні, а судові рішення - залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, захисника Федорова З.Ф. та прокурора Данько Д.О., перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими та оціненими за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК.
Так, суд послався у вироку на показання потерпілого ОСОБА_3 та дані, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту з ним від 6 серпня 2017 року,про те, що у ніч на 2 серпня 2017 року поблизу супермаркету "Копілка" по вул. Короленка в м. Кропивницькому, він зустрівся з раніше незнайомими ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та пригостив їх пивом. Згодом хтось запропонував піти у двір будинку. Коли зайшов з цими особами у двір, через декілька хвилин відчув, як хтось ззаду наніс йому удар у голову якимось предметом, від якого упав, далі йому завдали приблизно 5-6 ударів, обшукали кишені, забрали мобільний телефон, гроші, а також зняли ремінь і кросівки. Також потерпілий ОСОБА_3 стверджував, що жодних конфліктів, у тому числі словесних, за весь час спільного вживання алкогольних напоїв у нього з обвинуваченими не було, до дівчини ОСОБА_1 з жодними пропозиціями він не чіплявся.
Крім того, зазначений вище висновок суду об`єктивно підтверджується даними, що містяться у заяві про злочин; протоколах пред`явлення особи для впізнання, в ході проведення яких потерпілий ОСОБА_3 впізнав серед інших осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, які вчинили щодо нього розбій; слідчих експериментів та інших досліджених судом доказах.
При цьому суд надав об`єктивну оцінку показанням свідка ОСОБА_4, в яких вона вказувала про наявність конфлікту між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що останній чіплявся до неї, та обґрунтовано вказані показання у цій частині не взяв до уваги, пославшись на можливу зацікавленість свідка у результатах провадження та наявні суперечності у її показаннях.