Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-5927/2011
провадження № 61-12789св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Панасенка Павла Петровича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2019 року у складі судді Скотаря А. Ю. та постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що 29 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11161017000, за умовами якого банк надав кредит ОСОБА_1 в сумі 67 900 доларів США, що на дату видачі дорівнювало еквіваленту 342 895 грн, процентна ставка 13 % річних, строком - до 29 травня 2014 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором між банком та ОСОБА_1 29 травня 2007 року укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передано в іпотеку банку нерухоме майно - земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 6310137500:03:028:0001, за адресою: АДРЕСА_1 .
В порушення умов кредитного договору боржником обов`язки з повернення кредиту та сплати відсотків не виконувались.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року договір купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_1, укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнаний дійсним та за ОСОБА_2 визнано право власності на будинок.
Банк зазначає, що у відповідності до умов договору іпотека розповсюджується як на земельну ділянку, так і на збудований житловий будинок, внаслідок чого з переходом права власності на житловий будинок відбувся і перехід іпотеки.
Станом на 18 липня 2011 року заборгованість за кредитним договором становить 68 118,16 доларів США, що за курсом НБУ на 18 липня 2011 року становить 542 969,86 грн, з яких: 51 721,07 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 15 279,31 доларів США - прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 593,68 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 524,10 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Вимоги банку від 03 серпня 2011 року щодо погашення наявної заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку виконанні не були.
На підставі викладеного позивач просив:
- визнати предметом іпотеки житловий будинок літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310137500:03:028:0001, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року;
- звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310137500:03:028:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, та житловий будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2, шляхом продажу з прилюдних торгів, задовольнивши вимоги ПАТ "УкрСиббанк" в межах суми заборгованості за кредитним договором № 11161017000 від 29 травня 2007, а саме: 68 118,16 дол. США та витрат позивача по сплаті державного мита за подання позовної заяви в сумі 1 700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн, за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у відповідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження";
- виселити всіх мешканців будинку АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_2, а також інших осіб, які зареєстровані за цією адресою;
- скасувати реєстрацію всіх мешканців будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2019 року позов задоволено частково.
Визнано предметом іпотеки житловий будинок АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1000 гектара, кадастровий номер 6310137500:03:028:0001, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки в межах суми заборгованості за кредитним договором № 11161017000 від 29 травня 2007 року, а саме: 67 000,38 дол. США, з яких: 51 721,07 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом, 15 279,31 дол. США - прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а саме на наступне нерухоме майно:
- земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1000 гектара, кадастровий номер 6310137500:03:028:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 ;
- житловий будинок АДРЕСА_3 літ "А-2" на АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2,
шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що внаслідок неналежного виконання зобов`язання відповідач має заборгованість за кредитним договором. Оскільки заборгованість за кредитним договором не погашена, наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі, враховуючи вимоги статті 5 Закону України "Про іпотеку" та умови укладених договорів, і на житловий будинок, який побудований на земельній ділянці, що передана в іпотеку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, а також зазначив, що умовами укладених договорів та нормами діючого законодавства передбачено розповсюдження обтяження та передачу в іпотеку будинку, який побудований на земельній ділянці.
Також суд зазначив, що оскільки встановлено, що внаслідок переходу права власності (укладення договору купівлі-продажу) на будинок обов`язки іпотекодавця перейшли до ОСОБА_2, правильним є висновок місцевого суду про наявність правових підстав для звернення стягнення в межах суми заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки: земельну ділянку та на житловий будинок, який належить на праві власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Панасенко П. П., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не дослідили і не надали належної правової оцінки доказам у справі.
Суди залишили поза увагою, що спірний житловий будинок ніколи не був та не є предметом іпотеки. На час укладення договору іпотеки житлового будинку не існувало. Житловий будинок був побудований у встановленому законом порядку уже після передання земельної ділянки в іпотеку.
Проте, договором іпотеки визначено, що предметом іпотеки є тільки земельна ділянка. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є неправильним.
Касаційна скарга не містить доводів стосовно незаконності та необґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення мешканців будинку та скасування реєстрації мешканців будинку, у зв`язку із цим справа у суді касаційної інстанції не переглядається в цій частині відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу.
01 серпня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 травня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11161017000, відповідно до умов якого банк надав кредит ОСОБА_1 в сумі 67 900 доларів США, що еквівалентно 342 895 грн, зі сплатою 13 % річних, строком до 29 травня 2014 року.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника банком приймається застава нерухомості, а саме - земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3, згідно договору іпотеки б/н від 29.05.2007 року.
При цьому пунктом 3.5 Договору про надання споживчого кредиту № 11161017000 встановлено, що позичальник зобов`язується передати в іпотеку житловий будинок після його здачі в експлуатацію, який буде збудовано на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 29 травня 2007 року, за умовами якого в іпотеку передано земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1.4 договору іпотеки, іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід`ємні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки і не потребують внесення змін до цього договору іпотеки.
Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 26 червня 2007 року № 202 ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1, а рішенням виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова № 64 від 19 лютого 2008 року від 25 березня 2008 № 98/139 будинок введено експлуатацію.
02.04.2008 року оформлено і видано свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на вказаний будинок, загальною площею 378,5 кв. м, право власності зареєстровано у реєстрі прав на нерухомість у КП "БТІ м.Харкова" 21.04.2008 року.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року визнано дійсним договір купівлі-продажу цього житлового будинку, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
28 листопада 2008 року, визнано за ОСОБА_2 право власності на спірний будинок.
Установлено, що ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 18 липня 2011 року заборгованість становить: 51 721,07 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 15 279,31 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 593,68 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 524,10 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "ДельтаБанк" укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, відповідно до умов якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11161017000 від 29 травня 2007 року стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до виписки за рахунком на баланс ПАТ "Дельта Банк" прийнята заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 51 721,07 дол. США, нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 15 279,31 дол. США, а всього - 67 000,38 дол. США.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 07.02.2012 року було допущено правонаступництво у справі шляхом заміни позивача - замість ПАТ "УкрСиббанк" залучено до участі ПАТ "Дельта Банк".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення та скасування реєстрації всіх мешканців будинку в касаційному порядку не оскаржені, а тому, відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, в цій частині не є предметом касаційного перегляду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.