Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 753/4078/17
провадження № 61-14291св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року у складі судді Даниленко В. В. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 24 січня 2018 року у складі суддів: Вербової І. М., Шахової О. В., Головачова Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПрАТ "ФФ "Дарниця") звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 125 694, 20 грн, а саме: 117 315, 00 грн - заборгованість за договором купівлі-продажу квартири від 06 лютого 1997 року та 8 679,20 грн - 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 06 лютого 2012 року до 25 червня 2014 року.
Позовна заява мотивована тим, що 06 лютого 1997 року між Закритим акціонерним товариством "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ЗАТ "ФФ "Дарниця"), правонаступником якого є ПрАТ "ФФ "Дарниця", та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 32 200 грн, що на момент здійснення операції становило 17 003 доларів США за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладення цього договору, які покупці зобов`язались виплатити продавцю протягом п`ятнадцяти років з моменту укладання цього договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Посилаючись на те, що відповідач сплатила кошти за договором у неналежному розмірі, оскільки сума боргу мала бути визначена за офіційним курсом національної валюти до долара США, установленим НБУ на день платежу, позивач під час розгляду справи збільшив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 288 643,50 грн заборгованості за укладеним договором з урахуванням трьох відсотків річних.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в договорі купівлі-продажу квартири, який укладався в лютому 1997 році, сторонами не було погоджено, що в разі зміни курсу валют покупці зобов`язані будуть сплачувати грошові кошти з урахуванням перерахунку, який буде проводитись з урахуванням зміненого (збільшеного) курсу валют. Отже, відповідачем була внесена на рахунок позивача зазначена у договорі сума у гривнях у строки, встановлені договором.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 24 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. Зазначив, що покладення на відповідача відповідальності та обов`язків, які не були прямо передбачені в договорі та законі, який діяв на час укладення договору, є порушенням вимог закону, загальних засад цивільного судочинства та призводить до порушення прав останньої.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2018 року ПрАТ "ФФ "Дарниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не дослідили і не надали належної правової оцінки доказам у справі.
Вказує, що визначення у договорах грошового еквівалента зобов`язань покупців в умовних одиницях законом не заборонено, а належним виконанням зобов`язань за оспорюваними договорами є внесення грошових коштів у національній валюті України у сумі, що станом на день сплати відповідає еквіваленту визначеної вартості квартир в умовних одиницях. Тобто належним виконанням зобов`язань за договорами слід вважати таку сплату суми у гривнях, яка розраховується, виходячи з еквіваленту вартості квартир, зазначених у договорах в умовних одиницях, перерахованого у гривню за курсом долару США до гривні на день здійснення платежів, що узгоджується з висновками викладеними у рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах 6-26187св12, 6-26110св12 від 11 липня 2012 року.
Суди попередніх інстанцій всупереч положенням цивільного процесуального законодавства відступили від правової позиції Верховного Суду України (постанова у справі № 6-29цс12 від 30 травня 2012 року) та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленої за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ПрАТ "ФФ "Дарниця" залишити без задоволення, посилаючись на те, що спірний договір купівлі-продажу не передбачає іншого розрахунку, ніж у розмірі, визначеному договором. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 08 лютого 2017 року, ухваленій у справі, що розглядається, вказано, що в пункті 4 цього договору зазначено еквівалент вартості квартири на день укладення договору, тобто - 21 лютого 1997 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2018 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 753/22010/14-ц.
30 вересня 2019 року вказана справа передана на розгляд судді-доповідачу Коротенку Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року поновлено касаційне провадження у справі, вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 31 серпня 1995 року між ЗАТ "ФФ "Дарниця" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір про дольове будівництво будинку АДРЕСА_2, за умовами якого ЗАТ "ФФ "Дарниця" зобов`язувалося після закінчення будівництва передати у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, а останні - сплатити вартість житла.
На виконання умов укладеного договору про дольове будівництво ОСОБА_1 сплатила ЗАТ "ФФ "Дарниця" внесок за квартиру у сумі 369 585 000 крб.
Після введення будинку в експлуатацію 06 лютого 1997 року ЗАТ "ФФ "Дарниця" (продавець) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (покупці) уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 4 цього договору сторони узгодили, що продаж квартири здійснено за 32 200 грн, що на момент здійснення операції складає 17 003 умовних одиниць за курсом НБУ на день укладення договору.
Покупець повинен сплатити продавцю повну вартість квартири протягом 15 років з моменту укладення договору, тобто - до 06 лютого 2012 року (пункт 5 договору).
На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 сплатила 32 200 грн, з яких 9 876 грн - до 30 листопада 2000 року; 22 324 грн - 07 вересня 2011 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті сина - ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (у випадку безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.