Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 607/10280/14-ц
провадження № 61-30277св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", яка підписана представником Добжанським Володимиром Володимировичем, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2017 року у складі судді: Стельмащука П. Я., та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2017 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Ткач О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус" (далі - ТОВ "Тотус") про стягнення заборгованості за договором поруки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між банком та ТОВ "Тотус" був укладений кредитний договір № 1.08-35 від 19 червня 2008 року з додатковою угодою № 1 від 22 жовтня 2008 року, додатковою угодою № 2 від 11 вересня 2009 року, додатковою угодою № 3 від 06 липня 2010 року, додатковою угодою № 4 від 16 серпня 2010 року та додатковою угодою № 5 від 24 травня 2011 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком за кредитним договором з ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1.08-35/П-2 від 19 червня 2008 року з додатковою угодою № 1 від 11 вересня 2009 року, додатковою угодою № 2 від 06 липня 2010 року та додатковою угодою № 3 від 25 травня 2011 року.
Згідно договору поруки відповідач зобов`язався солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його зобов`язань перед банком за кредитним договором в повному обсязі.
ТОВ "Тотус" умови кредитного договору та додаткових угод до нього не виконуються, у результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 108 344,77 доларів США та 1 281 085,08 грн, яка підлягає стягненню із поручителя.
ПАТ "ПУМБ" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 108 344,77 доларів США та 1 281 085,08 грн, з яких:
612 000,00 грн та 77 000,00 доларів США заборгованість за сумою кредиту;
389 029,27 грн та 31 344,77 доларів США заборгованість за непогашеними відсотками;
280 055,81 грн сума пені за порушення строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2017 року, в задоволенні позову ПАТ "ПУМБ" відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що порука припинилася на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Банк звернувся із позовом 25 березня 2013 року. Згідно додаткової угоди №5 від 24 травня 2011 року позичальник мав повертати кредит частинами по 5 000 доларів США до 25 числа кожного місяця починаючи із 25 травня 2011 року і закінчуючи 25 серпня 2012 року і 12 000,00 доларів США до 25 вересня 2012 року. Згідно витягу журналу вхідної кореспонденції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області суди встановили, що позов надійшов до суду 27 березня 2013 року. Надана представником позивача копія поштового повідомлення про вручення суду рекомендованого відправлення, вказує на те, що позов позивачем був відправлений поштою 25 березня 2013 року і ухвалою суду від 15 квітня 2013 року було відкрито провадження у справі. Однак, у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року внаслідок захоплення приміщення суду невстановленими особами та його підпалу, вищевказана цивільна справа була знищена (спалена) під час пожежі. 23 червня 2014 року позивач повторно звернувся до суду із цим позовом.
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив, що ураховуючи те, що боржник повинен був повертати останній платіж по кредиту до 25 вересня 2012 року, порука ОСОБА_1 за кредитним договором була чинною з 25 вересня 2012 року до 24 березня 2013 року включно.
Аргументи учасників справи
У липні 2017 року ПАТ "ПУМБ" подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, яка підписана представником Добжанським В. В., у якій просило оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, який задовольнити позовні вимоги. При цьому посилалося на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували частину четверту статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки останнім днем повернення суми кредиту визначено 25 вересня 2012 року, а позов подано засобами поштового зв`язку 25 березня 2013 року. Крім того 24 березня 2013 року було вихідним днем. Вказує, що порука не припинилася у частині сплати процентів за користування кредитом та пені термін сплати яких настав не пізніше ніж за шість місяців до подання позову.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 19 червня 2008 року між банком та ТОВ "Тотус" укладено кредитний договір № 1.08-35, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 280 000 доларів США (на поповнення обігових коштів), а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором.
Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №1.08-35/П-2 від 19 червня 2008 року, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його зобов`язань перед банком за кредитним договором у повному обсязі.
До кредитного договору між банком та позичальником 22 жовтня 2008 року укладено додаткову угоду № 1; 11 вересня 2009 року - додаткову угоду № 2; 06 липня 2010 року - додаткову угоду № 3; 16 серпня 2010 року - додаткову угоду № 4 та 24 травня 2011 року - додаткову угоду № 5, якими змінювались та доповнювались умови кредитного договору. Указані доповнення знайшли своє відображення у додаткових угодах до договору поруки № 1 від 11 вересня 2009 року, № 2 від 6 липня 2010 року, № 3 від 24 травня 2011 року, у яких поручитель погоджувався на нові графіки повернення кредиту у зв`язку з продовженням терміну його повернення відповідно до 25 червня 2010 року, 28 лютого 2011 року та до 25 вересня 2012 року та на зміну процентної ставки.
Банк належним чином виконав свої зобов`язання, своєчасно та в повному обсязі надав позичальнику кредитні кошти. ТОВ "Тотус" свої зобов`язання на порушення умов кредитного договору, строк дії якого закінчився 24 вересня 2012 року, належним чином не виконувало, останній платіж здійснило в грудні 2011 року. Станом на 16 червня 2014 року ТОВ "Тотус" має прострочену заборгованість у розмірі 108 344,77 доларів США та 1 281 085,08 грн, з яких: 612 000 грн та 77 000 доларів США - заборгованість за сумою кредиту, 389 029,27 грн та 31 344,77 доларів США - заборгованість за непогашеними відсотками, 280 055,81 грн - сума пені за порушення строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
У додатковій угоді № 5 від 24 травня 2011 року сторони обумовили, що позичальник мав повертати кредит частинами по 5 000 доларів США до 25 числа кожного місяця починаючи із 25 травня 2011 року і закінчуючи 25 серпня 2012 року та повернути 12 000 доларів США і 682 000 грн до 25 вересня 2012 року.
У пункті 6.1. договору поруки сторони обумовили, що порука ОСОБА_1 припиняється з припиненням зобов`язання.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що боржник повинен був повертати останній платіж по кредиту до 25 вересня 2012 року, порука ОСОБА_1 за кредитним договором була чинною з 25 вересня 2012 року до 24 березня 2013 року включно. Оскільки банк звернувся із позовом 25 березня 2013 року, то порука ОСОБА_1 припинилася на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.