1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25 листопада 2019 року

м. Київ


справа № 237/5045/16-ц


провадження № 61-27535 св 18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,


учасники справи:


позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,


розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 травня 2017 року в складі судді Ліпчанського С. М. та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2017 року в складі колегії суддів Тимченко О. О., Мірути О. А., Соломахи Л. І.,


ВСТАНОВИВ :


Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 і просила розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 16 листопада 2015 року, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду, яка складається з 29 957 грн витрат на проведення капітального ремонту, 421,53 грн вартості зіпсованих продуктів харчування, 571,80 грн витрат на придбання лікарських засобів і 5000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.


В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що в листопаді 2015 року між нею та відповідачем укладений договір оренди нежитлового приміщення.


ОСОБА_1 за власні кошти здійснила капітальний ремонт орендованого приміщення, однак орендодавець відмовляється відшкодувати понесені нею витрати, що є істотним порушенням умов договору, а тому позивач просила розірвати його в судовому порядку з цих підстав.


Указувала, що з відповідача підлягають стягненню сплачені за капітальний ремонт кошти, а також завдана позивачеві невиконанням умов договору моральна шкода.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 16 листопада 2015 року в зв`язку з істотним порушенням договору відмовлено.


Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела в установленому законом порядку факт порушення відповідачем істотних умов договору оренди, його обов`язку відшкодувати вартість витрат на капітальний ремонт, а також факту завдання їй моральної шкоди діями відповідача.


Додатковим рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 травня 2017 року вирішено виправити допущені описки та вказати:

- у вступній та описовій частині рішення: " ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 16.11.2015 року у зв`язку з істотним порушенням договору орендодавцем, стягнення матеріальної та моральної шкоди";

- вказано 1 абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: "В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 16.11.2015 року у зв`язку з істотним порушенням договору орендодавцем, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити."


Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням суду першої інстанції відмовлено в задоволенні всіх позовних вимог, однак у мотивувальній і вступній частині не зазначені всі позовні вимоги, а в резолютивній частині не вказано про прийняте судом рішення в частині стягнення майнової та моральної шкоди.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 16 травня 2017 року та додаткове рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 09 серпня 2017 року - без змін.


Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.


На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.


Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.


Указує, що відповідач порушив істотні умови договору, оскільки відповідно до пункту 2.4 орендодавець зобов`язаний відшкодувати їй вартість витрат, понесених нею на капітальний ремонт об`єкта оренди.


Заперечення на касаційну скаргу


У грудні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на дану касаційну скаргу та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судовое рішення - без змін.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Суди встановили, що 16 листопада 2015 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладений договір оренди, відповідно до якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування торгівельно-розважальний комплекс за адресою АДРЕСА_1, а орендар приймає основні засоби та використовує їх для торгівельної діяльності. Вказано, що договір діє до 16 листопада 2015 року.


Відповідно до пункту 2.4 указаного договору орендар має право вимагати від орендодавця проведення капітального ремонту основних засобів.


Умовами договору не передбачено повернення орендарю коштів, витрачених на капітальний ремонт приміщення.


19 листопада 2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і фізичною особою ОСОБА_3 укладений договір підряду, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту нежитлового приміщення, добудови до торгівельно-розважального центру, а саме торгівельної площі продуктового магазину розміром 23,223 м2 і висотою 2,213 м, згідно з технічною документацією, а замовник зобов`язується подати підрядникові будівельний майданчик, прийняти та оплатити виконані роботи.


На виконання умов договору було виписано дефектний акт, специфікацію та рахунки-фактури.


Додатковою угодою від 11 жовтня 2016 року № 1 до договору оренди від 16 листопада 2015 року внесені зміни, відповідно до яких пункт п. 5.1 розділу 5 "Термін дії договору" викладений у такій редакції "Термін дії договору оренди з моменту прийняття об`єкту по 11 жовтня 2016 року".


Указана додаткова угода не підписана ОСОБА_1 .


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


................
Перейти до повного тексту