Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 752/4527/19
провадження № 61-15431св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, Київський міський центр роботи з жінками,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року в складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила, з метою запобігання насильства, яке чинить ОСОБА_2 відносно неї, а також з метою захисту її законних прав та інтересів, як постраждалої особи від домашнього насильства, видати обмежувальний припис строком на шість місяців, яким зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди, які він створює їй у користуванні квартирою, в якій вона зареєстрована та проживала до 31 грудня 2018 року, за адресою: АДРЕСА_1, передати їй ключі від вхідних дверей; заборонити ОСОБА_2 перебувати у вказаній квартирі в якій він не зареєстрований та не проживає, а також перешкоджати їй входити та перебувати (проживати) в квартирі; заборонити ОСОБА_2 наближатися до ОСОБА_1, а також до місця її роботи та проживання ближче ніж на сто метрів; заборонити ОСОБА_2 розшукувати та контактувати з ОСОБА_1 .
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 01 листопада 1997 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2, від якого мають трьох дітей, двоє з яких є малолітніми. З травня 2018 року ОСОБА_2 застосовує у відношенні неї психологічне, економічне та фізичне насильство, з приводу чого вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів, однак насильницькі дії щодо неї не припиняються. При цьому, правоохоронними органами не вживаються належні заходи щодо притягнення кривдника до відповідальності. Вона зареєстрована та постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю подружжя, проте ОСОБА_2 замінив замки у вхідних дверях квартири та більше її не впускає. У зв`язку з наведеними обставинами, заявниця була вимушена звернутися до Київського міського центру роботи з жінками, де їй було надано притулок.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року, залишеним без змін постановою зКиївського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Видано обмежувальний припис, яким зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та передати ключі від вхідних дверей до неї.
Видано обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня постановлення рішення перебувати у місці спільного проживання з постраждалою ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 .
Повідомлено Шевченківське УП ГУНП в місті Києві та Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію про видачу обмежувальних приписів ОСОБА_2 для його взяття на профілактичний облік.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду допущено до негайного виконання.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву ОСОБА_1, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що наявність конфлікту між колишнім подружжям та позбавлення відповідачем його дружини ОСОБА_1 можливості проживати у квартирі, дають підстави дійти висновку, що видача обмежувального припису дасть можливість припинити насильство з боку кривдника. Між тим, вимоги щодо заборони ОСОБА_2 наближатися до ОСОБА_1, а також до місця її роботи та проживання більше ніж на сто метрів; заборони ОСОБА_2 розшукувати та контактувати з ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та постанову суду апеляційної інстанцій, у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2, вказує, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права та надали невірну оцінку фактичним обставинам справи, чим порушили норми процесуального права. Суди допустили неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, за відсутності доказів, що підтверджують застосування ним у відношенні ОСОБА_1 психологічного, економічного та фізичного насильства (відомості відносно нього не внесені до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознаками статі) та вчинення ним перешкод для заявника у користуванні квартирою АДРЕСА_1 (спірну квартиру заявниця залишила за власним бажанням), дійшли помилкового висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині.
Судові рішення щодо відмови у задоволенні вимогпро заборону ОСОБА_2 наближатися до ОСОБА_1, а також до місця її роботи та проживання більше ніж на сто метрів; заборону ОСОБА_2 розшукувати та контактувати з ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому відповідно до встановлених статтею 400 ЦПК України меж касаційного розгляду касаційним судом не переглядаються.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано справу із суду першої інстанції, у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень відмовлено.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами встановлено, що з 01 листопада 1997 року ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_2 (чоловік) перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох дітей, двоє з яких є малолітніми: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 , починаючи з 11 квітня 2013 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . Також у вказаній квартирі зареєстровані: малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Власником зазначеної квартири є ОСОБА_2, який зареєстрований у ній з 26 березня 2019 року.
10 травня 2018 року ОСОБА_1 зверталася із заявою до органів поліції про вчинення відносно неї насильства в сім`ї з боку чоловіка ОСОБА_2 .
У період з 27 по 30 серпня 2018 року та з 4 по 5 вересня 2018 року ОСОБА_1 зверталася із заявами до органів поліції з приводу сімейних сварок з чоловіком та перешкоджання їй у побаченні з дітьми.
Згідно з висновком Вишгородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області від 13 вересня 2018 року, за результатом розгляду вказаних заяв, між сторонами вбачаються цивільно-правові відносини.
6 листопада 2018 року на підставі направлення слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 5 листопада 2018 року № 95913, яке було отримане 6 листопада 2018 року, лікарем судово-медичним експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, проведено судово-медичне дослідження ОСОБА_1, яка повідомила, що 5 листопада 2018 року близько 14.00 години чоловік ОСОБА_2 стискав шию зігнутою рукою, схопив за шию та волочив по підлозі, хапав руками за руки, мали місце скарги на біль у місцях ушкоджень. При огляді виявлено синець на тильній поверхні лівої кисті в проекції 4-5 зап`ясних кісток, синьо-багрового кольору, невизначеної форми, розмірами 3х2,5 см. Зроблено висновок, що вказане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитись 5 листопада 2018 року, внаслідок одноразової травматичної дії та відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я) (том ІІ а.с.212-213).
За зверненням ОСОБА_1, Шевченківським УП ГУ НП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100012338 від 21 листопада 2018 року.
31 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Національної поліції у місті Києві з заявою про те, що чоловік виганяє її з квартири та міняє замки. Після чого, згідно пояснень заявниці, потрапити у спірну квартиру вона більше не змогла. Після вказаних обставин, ОСОБА_1 звернулася за допомогою до Київського міського центру роботи з жінками, де їй було надано притулок.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.