Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 1512/10814/2012
провадження № 61-31287св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, Одеська міська рада, Управління земельних ресурсів Держкомзему у місті Одеса,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_3, на рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2015 року в складі судді Калашнікової О. І. та рішення апеляційного суду Одеської області від 19 січня 2017 року в складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Плавич Н. Д.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
03 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Одеської міської ради від 15 червня 2004 року № 2854-XXІУ про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0460 кв м. цільового призначення "Для ведення індивідуального садівництва", розташованої по АДРЕСА_1, скасувати державний акт про право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на праві приватної власності їй належить земельна ділянка № АДРЕСА_2 0,0440 га, розташована АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 . рішенням Одеської міської ради від 15 червня 2004 року № 2854-XXІУ надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0460 кв м., розташовану по АДРЕСА_1 . Вважає, що державний акт про передачу у власність ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки видано незаконно, оскільки заява про передачу земельної ділянки не містить підписів суміжних землекористувачів та землевласників, зокрема її, технічна документація з визначенням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не виготовлялась. ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення про надання земельної ділянки його батькові ОСОБА_4 став у 2012 році оформляти земельну ділянку на своє ім`я, що є порушенням суміжного землевласника.
Історія розгляду справи
Результати першого рогляду справи
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2015 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову за безпідставністю виходив з того, що позивачем не вказано яке саме суб`єктивне право порушено рішенням Одеської міської ради № 2854-XXІУ від 15 червня 2004 року щодо безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0460 кв м. по АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_4 відповідно до статей 116,118 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) (чинного на момент виникнення правовідносин). Відхилив посилання позивача на пункт "г" частини першої статті 91 ЗК України щодо обов`язку власника земельної ділянки дотримуватись правил добросусідства, зробив висновок, що власник і землекористувач не має права чинити перешкоди в оформленні сусідом права на землю.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Суд касаційної інстанції в своїй ухвалі звернув увагу на необхідність перевірки даних щодо дотримання меж земельних ділянок при отриманні ОСОБА_4 державного акту, встановлення обставин щодо вчинення ОСОБА_1 при погодженні меж підпису на заяві від 20 січня 2004 року про приватизацію земельної ділянки та перевірки доводів щодо захоплення частини земельної ділянки загального користування, яку ОСОБА_1 вважає проїздом.
Результати нового апеляційного розгляду
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 січня 2017 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2015 року змінено, у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення в частині мотивів відмови у задоволенні позову, виходив із недоведеності обставин, на які ОСОБА_1 посилалась як на підставу своїх позовних вимог.
Обґрунтовуючи свої висновки, апеляційний суд зазначив, що при оформленні права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 ним в повному обсязі виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку "Ведення індивідуального будівництва". Сама по собі відсутність згоди ОСОБА_1 щодо погодження меж суміжного землекористування не є підставою для визнання недійсними оспорених нею рішення органу місцевого самоврядування і державного акта на право власності на землю, виданого ОСОБА_4 .
Також суд апеляційної інстанції визнав недоведеними доводи ОСОБА_1 щодо самовільного захоплення ОСОБА_4 частини земельної ділянки загального користування, яку позивач вказує як проїзд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 березня 2017 рокуОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ухвали ВССУ відмовив у задоволенні клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи в апеляційній інстанції, обґрунтувавши свою відмову, тим що таке клопотання в суді першої інстанції не заявлялось, вважає, що експертиза є єдиними належним доказом про наявність або відсутність захоплення частини земельної ділянки.
Встановлений у суді факт підробки її підпису свідчить про незаконність отримання спірної земельної ділянки, з проханням дати згоду на приватизацію ОСОБА_4 до неї не звертався і вона не відмовлялась від підписання документів та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 після прийняття спадщини на своє ім`я після смерті батька ОСОБА_4 почав переносити огорожу своєї земельної ділянки, захопив частину загального проїзду та перетворив проїзд на прохід, що значно порушує її права.
Вважає, що на основі підробленого її підпису ОСОБА_4 ввів в оману Одеську міську раду, яка прийняла рішення і затвердила технічну документацію та передала безоплатно у приватну власність земельну ділянку, вказане рішення є незаконним. Лінійні розміри земельної ділянки не відповідають розмірам в технічній документації.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_2 надійшло заперечення, в якому він просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 витребувано справу із суду першої інстанції.
29 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів СТ "Трудівник" від 01 березня 1976 року (протокол №10) виключено ОСОБА_5 з членів товариства та передано земельну ділянку площею 483 кв м. по АДРЕСА_5 ОСОБА_4 ., а рішенням загальних зборів цього ж садівничого товариства від 15 червня 1995 року надано згоду ОСОБА_4 на приватизацію садової ділянки № 40 площею 483 кв м . по АДРЕСА_5 .
Рішенням виконкому Одеської міської ради від 20 грудня 1997 року №872 передано ОСОБА_1 земельну ділянку АДРЕСА_2 440 АДРЕСА_5 .
02 жовтня 1997 року ОСОБА_1 подала заяву про передачу їй безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 458 кв м., розташовану в Київському АДРЕСА_5, що знаходиться у її користуванні з 1996 року. Згідно висновку КП "Одеське МБТІ та РОН" передачі безоплатно у власність підлягала ділянка площею 440 кв м. по встановленню меж ділянки на місцевості.