ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 604/1089/16-ц
провадження № 61-27578 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року в складі колегії суддів Фащевської Н. Є., Щавурської Н. Б., Загорського О. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У 2016 році ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та просив визнати за ним право власності на 1/2 частину автомобіля марки "ЗАЗ" моделі "Ланос", д.н.з. НОМЕР_1, 2013 року випуску (далі - автомобіль).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що за час перебування в шлюбі з відповідачем вони придбали автомобіль.
Оскільки шлюб між ними розірваний 01 серпня 2016 року, позивач просив вирішити питання про поділ автомобіля в судовому порядку.
ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання автомобіля її особистою приватною власністю.
Указувала, що автомобіль був придбаний нею за власні кошти, а тому просила визнати її особистою власністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцїі
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2017 року первісний позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину автомобіля. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Задовольняючи частково первісний позов, суд першої інстанції виходив із того, що на утриманні відповідача перебувають неповнолітні діти подружжя, а тому наявні правові підстави для зменшення частки в праві спільної сумісної власності подружжя з 1/2 до 1/3.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив із недоведеності позовних вимог і того, що автомобіль придбаний у шлюбі за спільні кошти подружжя, а тому належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що відповідач не довела в установленому порядку, що розмір утримання, яке діти одержують від батька, недостатній для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування, а тому правові підстави для збільшення її частки в праві спільної сумісної власності на автомобіль відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2017 року ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення в частині вимог первісного позову скасувати та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Аналіз касаційної скарги дає підстави для висновку, що рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог зустрічного позову не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
Указувала, що на її утриманні перебувають неповнолітні діти подружжя, а тому частка колишнього чоловіка в праві спільної сумісної власності на автомобіль була обґрунтовано зменшена судом першої інстанції.
Заперечення на касаційну скаргу
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1, в якому він просив залишити її без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що з 23 лютого 2006 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний 01 серпня 2016 року, в якому в них народилися діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2,.
У вказаний період сторони придбали автомобіль, що ними не заперечується.
Діти проживають разом із матір`ю ОСОБА_3
Із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей ОСОБА_3 не зверталася.
У судовому засідання відповідач зазначила, що питання утримання дітей вони з колишнім чоловіком спробували вирішити в позасудовому порядку.