ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 465/8524/14
провадження № 61-10690 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом- ОСОБА_1,
відповідач - Львівська міська рада, Речичанська сільська рада Городоцького району Львівської області,
треті особи - Третя Львівська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом- ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 листопада 2016 року в складі колегії суддів Берези В. І., Бойко С. М., Копняк С. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У 2014 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і просив визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за ним право власності на 1/4 цієї квартири АДРЕСА_2 та на 1 АДРЕСА_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та після її смерті він і їх син ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом.
У встановлений законом строк він звернувся в Третю Львівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину за законом отримати не зміг, у зв`язку з розглядом судами справ за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за законом та за позовом ОСОБА_1 про визнання заповіту ОСОБА_3 від 20 серпня 2008 року недійсним.
При повторному зверненні у нотаріальну контору йому відмовлено в видачі свідоцтва на право на спадщину в зв`язку з відсутністю витягу про державну реєстрацію права власності на спадкове майно.
Отримати вказаний витяг він не може, оскільки документи на право власності ОСОБА_3 знаходяться в ОСОБА_2, який відмовляється надати їх позивачеві в добровільному порядку.
У 2014 році ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просив усунути відповідача від спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що чоловік спадкодавиці ухилявся від надання їй допомоги, коли вона перебувала в безпорадному стані через тяжку хворобу, а тому наявні правові підстави для усунення ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанцїі
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 05 липня 2016 року первісний позов задоволено та:
- визнано квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаної квартири як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя;
- визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 цієї квартири та на 1/2 нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив із того, що належними та допустимими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті дружини та має право на спадкування майна померлої в відповідній частині.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що ОСОБА_2 не довів у встановленому законом порядку, що спадкодавець перебувала в безпорадному стані до 27 серпня 2008 року, потребувала допомоги саме від ОСОБА_1, а останній ухилявся від її надання.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 липня 2016 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2016 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 липня 2016 року.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIIIЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний задовольнити повністю.
Указує, що чоловік спадкодавиці ухилявся від надання їй допомоги, коли вона перебувала в безпорадному стані через тяжку хворобу, а тому наявні правові підстави для усунення ОСОБА_1 від спадкування.
Заперечення на касаційну скаргу
У лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 жовтня 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений шлюб.
Під час перебування в шлюбі 03 квітня 2007 року ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування від 24 серпня 2007року серії Р № 3743 ОСОБА_3 належить на праві власності нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_4 .
07 липня 2008 року ОСОБА_3 поступила в гастроентерологічний центр П`ятої міської клінічної лікарні з діагнозом "цероз печінки". У лікувальному закладі її відвідували син, сестри та інші родичі. ОСОБА_1 дружину в лікарні не відвідував, оскільки працював в іншому місті й вона чи їх син не повідомили його про її хворобу.
20 серпня 2008 року ОСОБА_3 склала заповіт на користь сина ОСОБА_2, який рішенням Франківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2012 року визнаний недійсним. Указане рішення набрало законної сили.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за законом відмовлено. Підстави позову в указаній справі не тотожні підставам позову в даній справі.
При зверненні чоловіка спадкодавиці, до Третьої Львівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено з підстав відсутності витягу про державну реєстрацію права власності.
Оригінали документів на право власності ОСОБА_3 на квартиру та нежитлову будівлю знаходяться в сина померлої.
До дня смерті ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . Разом із нею в даній квартирі були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .