ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2019 року
Київ
справа №679/940/16-а
провадження №К/9901/17857/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат, про зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Курка О.П., Драчук Т.О., Совгири Д.І.20 червня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив зобов`язати відповідача відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, призначити, нарахувати і виплатити йому через Хмельницький обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому статтею 9, частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, що діяла станом на 25 жовтня 2012 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути та вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Рішення мотивоване тим, що Міністерство оборони України у встановленому порядку не розглянуло заяву ОСОБА_1 та не прийняло рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги, чим допустило порушення права на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з відсутності правових підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оскільки інвалідність призначена більше ніж через 20 років після звільнення з військової служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернувся із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 10 листопада 1986 року по 11 січня 1989 року проходив військову службу у Збройних Силах СРСР в складі військової частини пп 44653.
8. З 13 травня 1987 року по 11 січня 1989 року приймав участь в бойових діях, в республіці Афганістан
9. Згідно з висновком акту судово-медичного обстеження № 1613 від 24 вересня 2012 року у ОСОБА_1 виявлені рубці м`яких тканин потиличної, правої половини лобної правої надбрівної ділянки голови, лівої бокової поверхні черевної стінки, лівої кисті, лівої гомілки, лівої ступні, які можуть бути слідами загоєння осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження військової строкової служби в період 1988 року.
10. Протоколом Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 27 вересня 2012 року №508 встановлено, що отримані ОСОБА_1 поранення, контузія, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
11. 17 жовтня 2012 року Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності довічно у зв`язку з пораненням, контузією, отриманих у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
12. З метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги, ОСОБА_1 у серпні 2015 року звернувся до Славутського ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
13. Славутський ОМВК надіслав документи ОСОБА_1 через Хмельницький ОВК до Міністерства оборони України.
14. Листом Хмельницького ОВК № 7/3388 від 12 листопада 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги як таких, які не відповідають вимогам постанови КМУ від 25.12.2013 № 975. Вказано на те, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України при розгляді його заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги не встановлено підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо її призначення, оскільки дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на нього не поширюється у зв`язку з тим, що інвалідність встановлено до 01 січня 2014 року.
15. Не погоджуючись з такими діями Міністерства оборони України, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. Касаційна скарга обґрунтована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про те, що враховуючи вид військової служби позивача, у останнього відсутні підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, оскільки при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги він керувався нормами, які регламентують виплату такої допомоги при настанні інвалідності саме після звільнення з військової служби внаслідок нещасного випадку (у випадку позивача поранення, контузії), що мали місце в період проходження служби, а не безпосередньо сама служба.
17. У запереченні на касаційну скаргу Міністерство оборони України вказує на законність та обґрунтованість постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року. Зазначає, що оскільки ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, інвалідність йому встановлена 17 жовтня 2012 року, граничний термін отримання інвалідності, яка давала б підстави для виплати йому зазначеної допомоги у разі інвалідності, сплинув після закінчення трьох місяців з моменту звільнення із служби, що вказує на відсутність правових підстав для нарахування та виплати йому грошової допомоги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
19. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".