ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
м. Київ
справа №2340/4757/18
адміністративне провадження №К/9901/24012/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Гусака М.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 (судді - Земляна Г.В., Епель О.В., Мельничук В.П.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області (далі - ГУ ДФС в Черкаській області, відповідач), в якому просила: визнати протиправними дії ГУ ДФС в Черкаській області щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 21.11.2018 №00001874057 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 1,00 грн, від 21.11.2018 №00001884057 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 17ʼ 000,00грн, від 21.11.2018 №00001894057 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 17ʼ 000,00 грн, від 28.11.2018 №00001974057 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 17ʼ 000,00 грн, від 28.11.2018 №00001984057 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 17ʼ 000,00 грн, від 28.11.2018 №00001994057 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 17ʼ 000,00 грн.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.07.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 у цій адміністративній справі повернув на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав для повернення апеляційної скарги вмотивований тим, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 підписана особою, яка не має права її підписувати. До такого висновку апеляційний суд дійшов з огляду на те, що апеляційна скарга підписана адвокатом Заволокіним О.О. як представником ФОП ОСОБА_1, тоді як доказів на підтвердження відповідних повноважень цієї особи до апеляційної скарги не було додано. Апеляційний суд не визнав доказом повноважень адвоката Заволокіна О.О. на підписання та подання апеляційної скарги договір про надання правової допомоги від 12.12.2018 №1/12/12/2018, укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Заволокіним О.О.
Позивачка подала касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Наведені в касаційній скарзі доводи позивачка обґрунтувала посиланням на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції адвокат Заволокін О.О. був допущений до розгляду справи на підставі документів, які надають йому право представляти її інтереси в суді, а відтак додаткові документи на підтвердження його повноважень при зверненні з апеляційною скаргою в розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України не потрібні.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС).
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Одночасно, відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таке змістовне наповнення мала і норма частини п`ятої статті 58 КАС в редакції Закону України від 06.07.2005 №2747-IV, яка діяла до 15.12.2017 (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII). Цією нормою було встановлено, що повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.
Приймаючи зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законодавець в Законі №2747-IV не визначив, що положення інших законів, зокрема Закону №5076-VI, повинні бути приведені у відповідність з його нормами або що вони діють в частині, яка йому не суперечить.