ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 909/673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" - Жиляк М.Д. - адвокат (посвідчення, свідоцтво ІФ№001062),
відповідача - Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України -Буджак О.Я. -представник за довіреністю від 02.12.2019 №59-03/5д,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2019 (суддя Михайлишин В.В.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 (колегія суддів: Кордюк Г.Т. - головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.)
у справі № 909/673/18
за позовом комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" (далі - Підприємство)
до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)
про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Підприємство звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділення про визнання незаконними дій щодо відмови Підприємству у перегляді рішення адміністративної колегії Відділення від 14.12.2016 №41 у справі №27/ІІ-2016 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016); зобов`язання Відділення повторно розглянути заяву Підприємства від 31.05.2018 № 01-03/517 про перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 у порядку та в межах повноважень, встановлених (наданих) чинним законодавством України.
Позовна заява мотивована тим, що Відділення, відмовляючи Підприємству у перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, діяло поза межами своїх повноважень, у зв`язку з чим дії Відділення є незаконними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2018 у справі № 909/673/18, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, у позові відмовлено повністю з посиланням на його необґрунтованість.
Постановою Верховного Суду від 19.03.2019 касаційну скаргу Підприємства задоволено частково; рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
За результатом нового розгляду справи № 909/673/18, рішенням Івано-Франківської області від 04.06.2019, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019, позов задоволено повністю. Визнано незаконними дії Відділення щодо відмови Підприємству у перегляді рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/II-2016; зобов`язано Відділення повторно розглянути заяву Підприємства від 31.05.2018 № 01-03/517 про перегляд рішення від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/II-2016 у порядку та у межах повноважень встановлених (наданих) чинним законодавством України; присуджено до стягнення з Відділення на користь Підприємства 15 858, 00 грн. судового збору та 15 100,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення судів попередній судових інстанцій мотивовані тим, що під час нового розгляду даної справи перевірено дотримання Відділенням процедури розгляду заяви позивача від 31.05.2018 № 01-03/517 про перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, яка передбачена приписами чинного законодавства та встановлено, що Відділенням станом на час вчинення ним оскаржуваної дії не дотримано порядку прийняття рішення (оформленого листом) про відмову у перегляді Рішення АМК.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відділення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Розгляд клопотань учасників справи
Від Підприємства надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
У судовому засіданні 02.12.2019 клопотання Судом задоволено.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх судових інстанцій у вирішенні спору не застосували норми матеріального права, які на думку Відділення, підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а саме приписи статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відділення зазначає, що з огляду на положення статей 7, 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 48 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р), відмова Відділення в перегляді Рішення АМК, яка оформлена листом-повідомленням, є по суті рішенням Відділення, яке може бути оскаржено у суді.
При цьому Відділення зазначало, що Підприємство не оспорює мотивів відмови у перегляді Рішення АМК. Підприємство оскаржувало саме дії Відділення у зв`язку з недотриманням останнім порядку прийняття рішення (оформленого листом) про відмову у перегляді Рішення АМК.
Разом з тим, скаржник стверджує, що у даному випадку порушення Відділення процесуальних норм не призвело до прийняття ним неправильного по суті рішення.
Враховуючи викладене, скаржник вважає, що відмова у перегляді, а не залишення заяви Підприємства без розгляду у зв`язку з відсутністю підстав для перегляду, з огляду на обґрунтування та мотивування листа Відділення, жодним чином не впливає та не вплинуло би на результат розгляду заяви Підприємства про перегляд рішення органу Антимонопольного комітету України, оскільки, у будь-якому випадку, підстави для перегляду відсутні.
Доводи інших учасників справи
Від Підприємства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить суд залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, з посиланням, зокрема, на те, що судові рішення попередніх інстанцій відповідають закону та фактичним обставинам справи, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:
- Рішенням АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016: визнано Підприємство відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" таким, що у 2015 році та першому кварталі 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 відсотків, не маючи при цьому жодного конкурента на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у територіальних межах м. Івано-Франківська та прилеглих до нього населених пунктів, які відносяться до Івано-Франківської міської ради, де розташовані житлові будинки разом з закріпленими за ними прибудинковими територіями, які знаходяться в управлінні та обслуговуванні Підприємства; визнано дії Підприємства щодо надання для встановлення Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради та застосування з 02 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року скоригованих тарифів на послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації для мешканців будинків, зазначених в рішенні Виконкому від 27.03.2015 № 169, в той час як для мешканців усіх інших будинків механізм корегування тарифів не застосовувався, - порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод із покупцями без об`єктивно виправданих на те причин; за вчинене порушення на Підприємство накладено штраф у розмірі 24 814,00 грн.; зобов`язано Підприємство у двомісячний термін здійснити перерахунок зайво нарахованих коштів за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації для мешканців будинків, зазначених у рішенні Виконкому від 27.03.2015 № 169 за період з 02 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року, про що повідомити Відділення.
Підприємство оскаржило Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 у судовому порядку.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2017 у справі № 909/201/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017, у задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено повністю.
Згідно з рішенням Антимонопольного комітету України від 05.04.2018 № 149-р "Про перевірку рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016" (за заявою Підприємства) Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 залишено без змін.
31.05.2018 Підприємство звернулося до Відділення із заявою № 01-03/517 про перегляд Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, зазначаючи про те, що згадане рішення було прийняте на підставі недостовірної інформації, оскільки при прийнятті такого рішення Відділення не досліджувало та не аналізувало рішення Івано-Франківської міської ради від 25.04.2013 № 1043-35, тобто не досліджувало питання наявності об`єктивних причин для встановлення тарифу, що передбачений рішенням Виконкому від 27.03.2015 № 169, а саме для споживачів будинків, зазначених у такому рішенні.
Листом від 19.06.2018 № 59-02/627 за підписом голови Відділення Підприємству повідомлено про те, що Відділення відмовляє у перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016, з огляду на те, що наведені у заяві від 31.05.2018 № 01-03/517 твердження спростовуються тим, що Підприємством було здійснено корегування тарифів також і на послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем для мешканців 89 будинків, обґрунтовуючи зазначене підвищенням рівня заробітної плати працівників у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та цін на матеріали, що використовуються для надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем. Водночас такі витрати на надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем зросли як для мешканців 89-ти будинків, так і для інших будинків, які перебувають в управління та обслуговуванні Підприємства. Проте для мешканців інших будинків корегування тарифів на цю послугу не проводилося. Зазначені доводи враховані усіма судовими інстанціями у розгляді справи № 909/201/17, а також Антимонопольним комітетом України, яким, за наслідками перевірки, залишено Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 без змін.
Зазначаючи про те, що викладена в листі Відділення відмова у перегляді Рішення АМК від 14.12.2016 № 41 у справі № 27/ІІ-2016 є незаконною та такою, що не відповідає вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" та визначеній законом процедурі, Підприємство звернулося з даним позовом до суду.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
стаття 19:
- правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Цивільний кодекс України (далі -ЦК України):
частина перша статті 15:
- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
частина друга статті 16:
- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України":
стаття 1:
- Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці;
пункт 1 статті 3:
- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
стаття 5:
- Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів;
стаття 6:
- Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України;
пункти 1 та 2 частини першої статті 7:
- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
частини перша та друга статті 12:
- для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства;
частини перша та друга статті 16:
- Державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, тощо;
- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.
Закону України "Про захист економічної конкуренції":
стаття 36:
- органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:
- заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України. У разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов`язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України;
у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи;
частини перша-третя статті 58:
- органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов`язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону; якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, вже не існують; наявності інших підстав, передбачених законами України. Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі. Перегляд рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію допускається у випадках, передбачених: абзацами другим та третім частини першої цієї статті, - протягом п`яти років з дня прийняття відповідного рішення; абзацами четвертим та п`ятим частини першої цієї статті, - протягом періоду дії рішення; абзацом шостим частини першої цієї статті, - протягом трьох років з дня прийняття рішення, якщо інше не встановлено законом.
За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть:
залишити рішення без змін;
змінити рішення;
скасувати рішення;
прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (зі змінами і доповненнями):
пункт 20:
- у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику;
пункт 46:
- рішення органів Комітету можуть бути переглянуті ними за заявами осіб чи з власної ініціативи у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
пункт47:
- заява особи про перегляд рішення, прийнятого адміністративною колегією територіального відділення Комітету, подається до відповідного відділення. Заява про перегляд рішень інших органів Комітету подається до Комітету. Заява про перегляд подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та доказів на їх підтвердження;