ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/31618/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Дроботової Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2019 року (головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 27 червня 2019 року (суддя Пінчук В.І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспекс"
про зобов`язання вчинити дії
(у судове засідання з`явились представники: позивача - Баховський М.М., відповідача - Хурсевич С.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Суть спору
1. Сторонами цього спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа" (далі також - ТОВ "Діа" та/або "Позивач") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспекс" (далі також - ТОВ "Аспекс" та/або "Відповідач").
2. Позивач з 2002 року є власником декількох об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на вул. Дегтярівській, 21 в місті Києві. Разом із цим, право користування земельною ділянкою під вказаними об`єктами нерухомості ним не оформлено.
3. У свою чергу Відповідач з 2005 року на підставі відповідного рішення Київради орендує земельну ділянку за цією ж адресою (вул. Дегтярівська, 21) і протягом 2007 - 2015 років збудував на ній господарські споруди, які використовує для власної господарської діяльності.
4. Позивач вважає, що оскільки його нерухомість вже знаходилася на земельній ділянці, то саме він є її законним користувачем, а будівництво, що здійснене Відповідачем є самочинним.
5. Позивач стверджує, що господарські споруди, які збудовані Відповідачем, перешкоджають вільному доступу до об`єктів ТОВ "Діа", а також заважають проїзду його автотранспорту, з огляду на що мають бути знесені Відповідачем за його ж рахунок.
6. Саме вимоги Позивача про зобов`язання Відповідача привести земельну ділянку у стан, що передував початку будівництва і є предметом судового розгляду у даній справі.
Узагальнене обґрунтування позовних вимог
7. Так, ТОВ "Діа" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов`язання ТОВ "Аспекс" привести земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 (кадастровий номер 8000000000:88:061:0167) фактичною площею 1666,05 кв. м. у стан, що передував початку будівництва.
8. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем самочинно збудовано на земельній ділянці по вул. Дегтярівська, 21 господарські споруди (без введення в експлуатацію), які заважають вільному доступу Позивача до його нерухомого майна та проїзду автотранспорту, що перешкоджає повноцінній експлуатації належного Позивачу нерухомого майна. На переконання Позивача, після придбання ним розташованого на земельній ділянці за адресою вул. Дегтярівська, 21 нерухомого майна, до нього перейшло право користування цією земельною ділянкою.
9. Правовою підставою позову Позивачем визначено приписи статті 41 Конституції України та статті 391 Цивільного кодексу України.
Узагальнений зміст та мотиви судових рішень
10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Діа" повністю відмовлено.
11. Судові рішення мотивовані тим, що Позивачем не доведено наявності у нього оформленого у встановленому законом порядку статусу землекористувача, а відповідно і права, яке підлягає захисту у судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Діа" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у даній справі скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи, що містяться в касаційній скарзі Позивача
13. При прийнятті оскаржуваних рішень судами допущено порушення положень статті 237 ГПК України, яке полягає у неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, які суди визнали доведеними; невідповідності їх висновків, встановленим обставинам.
14. Судами не застосовано приписи статті 120 ЗК України, оскільки в іншому випадку вони б дійшли висновку про те, що Позивач, який придбав нерухомість, стає законним землекористувачем земельної ділянки на якій така нерухомість знаходиться.
15. Посилання на обставини, що встановлені у рішеннях судів в інших справах не можна вважати абсолютно преюдиційними, адже такі обставини можуть бути спростовані Позивачем у даному спорі.
16. Оскаржувані судові рішення є недостатньо мотивованими, що суперечить численній практиці Європейського суду з прав людини. Крім цього, відмовивши ТОВ "Діа" у задоволенні позову, суд обмежили гарантоване Конвенцією з прав людини та основоположних свобод право Позивача судовий захист.
Узагальнені доводи, що містяться у відзиві Відповідача
17. Усі доводи касаційної скарги є абсолютно необґрунтованими, адже Позивачем не доведено наявності у нього оформленого належним чином права користування земельною ділянкою про усунення перешкод у користуванні якої він звернувся з даним позовом, а також не підтверджено вчинення Відповідачем дій, які суперечать закону та порушують права Позивача.
18. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому і підстав для їх зміни чи скасування не має.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
19. Верховний Суд вважає, що Позивач у своїй касаційній скарзі не ставить на вирішення Суду жодних правових питань і оскаржує судові рішення виключно в частині доведеності чи недоведеності позовних вимог.
20. Так, господарським судом першої інстанції було встановлено, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач стверджував, що він є власником об`єктів нерухомого майна, а саме нежилих будівель літера "Е" площею 321,60 кв.м. літера "Ж" площею 387,9 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Дегтярівська, 21 в місті Києві і що на них право власності за ним зареєстроване на підставі договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463, додаткової угоди від 19.03.2002 № 1, додаткової угоди від 26.06.2002 № 2, акту прийому - передачі від 30.08.2002, записане в реєстрову книгу № 4з-8 за реєстровим № 446-з та посвідчене реєстраційним посвідченням № 001690, виданим 23.10.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.
21. Також Позивач зазначав, що протягом 2003 року він замовив та розробив технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування (кадастровий номер 8000000000000:88:061:0167) та зареєстрував його в Головному управлінні земельних ресурсів КМДА.
Згідно вказаного звіту в користування позивача перейшла земельна ділянка площею 1666,05 кв.м.
22. Крім цього, Позивач вказував на те, що 09.10.2006 на підставі позитивного висновку постійної комісії Київради з питань земельних відносин (протокол від 19.09.2006) він отримав згоду на розроблення документації із землеустрою.
23. Апеляційним господарським судом додатково було встановлено, що реєстраційним посвідченням № 001690 виданим 23.10.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна підтверджується, що нежилі будівлі літера "Е" площею 321,60 кв.м. літера "Ж" площею 387,9 кв.м., які розташовані за адресою вул . Дегтярівська, 21 в місті Києві зареєстровані за Позивачем на праві колективної власності на підставі договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463, додаткової угоди від 19.03.2002 № 1, додаткової угоди від 26.06.2002 № 2, акту прийому - передачі від 30.08.2002, про що в реєстрову книгу здійснено запис за реєстровим № 446-з.
У п.п. 1.4, 1.5 договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 463 від 07.02.2002 зазначено, що нежилі приміщення розташовані на земельній ділянці, яка належить продавцю на правах користування виданого на підставі рішення № 163 від 02.02.1960 Київською міською радою та доручення Київської міської ради № 225-КР-704 від 23.07.1999 і продавець заявляє, що при зверненні покупця в органи місцевого самоврядування з клопотанням про закріплення за ним території, загальною площею 1739,80 кв.м. (план-схема земельної ділянки додається я в додатку № 2 - невід`ємній частині цього договору), на якій розташовані вищевказані приміщення комунікації та інженерні споруди, він підтвердить згоду та виконає всі необхідні дії для передачі відповідної частини земельної ділянки на користь покупця.
24. Відповідно до статті 10 Рішення Київради від 15.07.2004 № 457/1867 "Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві" термін дії згоди на розроблення документації із землеустрою становить чотири місяці з дня її підписання Київським міським головою або заступником міського голови - секретарем Київради.
Погоджена документація із землеустрою разом із супроводжувальним листом подається землевпорядною організацією до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) для розгляду, підготовки проекту рішення Київської міської ради та його передачі до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення в порядку, визначеному розділом 4 цього Регламенту. Якщо документація із землеустрою не буде подана у визначений строк до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), то згода втрачає чинність і відповідна земельна ділянка включається до переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах в порядку, визначеному законодавством.
Остаточне рішення щодо затвердження переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах, приймається Київською міською радою.
25. Право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
26. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.
27. Таким чином, як правильно зазначили і суди попередніх інстанцій, передачі в користування земельної ділянки передує дотримання та проходження відповідної процедури погодження проектів відведення земельної ділянки. Лише після затвердження технічної документації у відповідному порядку виконавчим органом Київради приймається рішення про надання в оренду чи користування земельної ділянки.
28. Разом з тим, як було встановлено рішенням суду у справі № 826/16055/15, наданий Позивачем проект технічної документації на землю по встановленню зовнішніх меж землекористування 8000000000:88:061:0167, адреса: Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 21, який розроблений на підставі згоди Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006 Д - 1738, рішення № 811 від 04.05.1970 "Про додатковий відвод земельної ділянки Київському заводу "Будшляхмаш" під будівництво підземних резервуарів і підземної насосної станції" не пройшов всіх погоджень, зокрема, не отримав висновку державної землевпорядної експертизи.
29. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надані Позивачем згода Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006 Д - 1738, рішення № 811 від 04.05.1970 "Про додатковий відвід земельної ділянки Київському заводу "Будшляхмаш" під будівництво підземних резервуарів і підземної насосної станції" були правовою підставою для оформлення відводу земельної ділянки. Проте суди встановили, що доказів прийняття Київською міською радою рішень стосовно надання дозволу на передачу спірної земельної ділянки у користування чи оренду Позивачу - матеріали даної справи не містять.