ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/598/18
Провадження № 11-874заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
представників:
позивача - адвоката Степаненко Г. О.,
відповідача - Білопольської Н. А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 року (судді Мороз Л. Л., Берназюк Я. О., Гімон М. М., Желєзний І. В., Коваленко Н. В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія відповідно) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
1. 29 травня 2018 року ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом, у якому просила:
визнати недійсними результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання "Іспит" на її відповідність займаній посаді;
зобов`язати відповідача повторно визначити результати виконаного позивачкою анонімного письмового тестування та практичного завдання;
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 в частині встановлення допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання;
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 про визнання ОСОБА_1 такою, що не склала іспит, не допущена до співбесіди та такою, що не відповідає займаній посаді судді.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 22 липня 2019 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 щодо надання рекомендації Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовив повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність, законність та обґрунтованість оскаржених позивачкою дій та рішень ВККС, звідси - про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. У частині закриття провадження у справі цей суд виснував, що рішення Комісії від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 щодо надання рекомендації ВРП розглянути питання про звільнення позивача з посади судді має рекомендаційний характер, а тому не може бути самостійним предметом судового оскарження.
3. ОСОБА_1 не погодилась із зазначеним рішенням і через представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняте нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Серед аргументів незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині закриття провадження наводить те, що вона взагалі не заявляла такої позовної вимоги, як визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 щодо надання рекомендації ВРП розглянути питання про її звільнення з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до непримирення останньої з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо правомірності дій та рішень ВККС стосовно визначення нею результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання "Іспит" на відповідність позивачки займаній посаді. На її думку, члени Комісії навмисно оцінили виконану роботу у менший, ніж мінімально допустимий бал.
Вважає, що суд мав би перевірити необмежені дискреційні повноваження ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання на предмет відсутності в такій дискреції свавілля та помилкових мотивів.
Суд першої інстанції визнав правомірним рішення Комісії в частині визнання ОСОБА_1 такою, що не набрала максимально допустимого бала іспиту, встановленого пунктом 9 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення). Натомість у мотивувальній частині рішення від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 ВККС вказала, що ОСОБА_1 не склала іспит і не може бути допущена до другого етапу, оскільки отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, встановленого рішенням від 29 січня 2018 року № 7/зп-18. Ці висновки суду ОСОБА_1 вважає хибними, такими, що призвели до визнання її такою, що не склала іспит, що, своєю чергою, є прямим порушенням її прав.
Не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність її доводів щодо неознайомлення з рішенням від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 з огляду на відсутність його оприлюденення, в тому числі і на офіційному веб сайті Комісії.
Зазначила про порушення Комісією її прав через обмеження в ознайомленні з суддівським досьє, що унеможливило підготовку й подачу позивачкою заяви про перегляд рішення ВККС щодо результатів виконаного ОСОБА_1 практичного завдання.
Указує і на недотримання ВККС процедури встановлення мінімально допустимих балів письмового тестування та практичного завдання.
Протиправним, з погляду позивачки, є рішення Комісії від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18 і з підстави негативного впливу на її багаторічну репутацію, на претендування нею в майбутньому на посаду судді, отримання соціальних гарантій в разі виходу на пенсію та суддівських надбавок.
На думку ОСОБА_1, проведення будь-якого оцінювання судді з можливістю подальшого звільнення його з посади не відповідає європейським стандартам.
ВККС у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 року - без змін.
4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 серпня 2019 року відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 05 вересня 2019 року - призначила справу до розгляду.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги, послався на наведені в ній аргументи й просив її задовольнити.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, зазначених у відзиві на цю скаргу.
5. Велика Палата Верховного Суду заслухала пояснення сторін, дослідила матеріали справи, зважила на письмові звернення до суду, що стосуються суті спору, і дійшла висновку про таке.
Суд установив такі обставини.
Верховна Рада України Постановою від 22 грудня 2005 року № 3282-IV постановила обрати ОСОБА_1 на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.
Комісія рішенням від 22 березня 2016 року № 17/зп-16 вирішила провести протягом квітня - червня 2016 року первинне кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних судів, затвердила список суддів, графік проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів та перелік завдань для проведення анонімного письмового тестування суддів.
Після проходження ОСОБА_1 13 квітня та 21 квітня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання, 21 квітня 2016 року Комісія прийняла рішення № 130/ко-16 про визнання її такою, що не підтвердила можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, та направила її до Національної школи суддів для проходження перепідготовки, а також прийняла рішення про проведення повторного кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1.
З 23 червня по 16 вересня 2016 року ОСОБА_1 пройшла відповідну перепідготовку у Національній школі суддів України та отримала позитивний висновок.
Комісія рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначила проведення оцінювання на відповідність займаній посаді суддів місцевих та апеляційних судів, в тому числі і ОСОБА_1 .
Відповідно до рішення Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного згідно з рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17, для суддів апеляційних судів (додаток № 5 до вказаного рішення) призначено на 21 лютого 2018 року.
У тому ж рішенні Комісія визначила, зокрема, таку черговість стадій складення іспиту: перша стадія - анонімне письмове тестування; друга стадія - виконання практичного завдання (пункт 2 рішення).
У пункті 3 рішення від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 Комісія встановила, що мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
За змістом пунктів 4, 5 вказаного рішення для суддів апеляційних судів кількість запитань у тестовому завданні становить 100, практичних завдань - 1. Виконання практичного завдання, як зазначено у пункті 6 рішення від 29 січня 2018 року № 7/зп-18, здійснюватиметься із використанням комп`ютерної техніки.
Рішенням від 16 березня 2018 року № 53/зп-18 Комісія затвердила результати складення суддями 21 лютого 2018 року анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.
Зокрема, згідно з додатком 3 до рішення від 16 березня 2018 року № 53/зп-18, витяг з якого ВККС надала для долучення до матеріалів справи, суддя ОСОБА_1. за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 49,5 бала (з максимально можливих 90), за виконання практичного завдання - 52 бали (з максимально можливих 120).
25 квітня 2018 року суддя ОСОБА_1. подала до ВРП заяву про звільнення за власним бажанням.
За наслідками визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за підсумками іспиту суддів місцевих та апеляційних судів та вирішення питання щодо допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" ВККС прийняла рішення від 26 квітня 2018 року № 548/ко-18, яким:
- визначила, що суддя Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1. не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18;
- відмовила позивачці у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;
- визнала суддю такою, що не відповідає займаній посаді;
- рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 .
У рішенні від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 Комісія зазначила, що відповідно до вимог підпунктів 5.1.1.1 та 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів. Суддя ОСОБА_1. за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 49,5 бала, за виконання практичного завдання - 52 бали.
Відтак з посиланням на пункт 9 розділу V "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді" Положення та на рішення від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 (в частині визначення мінімально допустимих балів) Комісія констатувала, що, оскільки за результатами виконання практичного завдання суддя ОСОБА_1 отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, вона не склала іспиту, тому не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє і проведення співбесіди".
З наведених мотивів Комісія дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 . не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв`язку з чим є підстави для того, щоб рекомендувати ВРП розглянути питання про її звільнення із займаної посади.
Не погодившись з таким рішенням, а також з рішенням від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 в частині встановлення допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання, ОСОБА_1 звернулась з указаним позовом до суду.
6. Надаючи оцінку доводам учасників справи, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-ІІІ "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-ІІІ) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності указаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Комісією. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Комісія зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
Комісія рішенням від 3 листопада 2016 року затвердила Положення, а рішенням від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 - Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
За визначенням пункту 1 Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/або кандидата на посаду судді.
Іспит проводиться Комісією з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (пункт 2 Порядку).
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність (пункт 1 глави 1 розділу ІІ Положення).