У Х В А Л А
26 листопада2019 року
м. Київ
Справа № 925/1005/18
Провадження № 12-200гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 925/1005/18 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі - Фонд) до Державного підприємства "Черкаський консервний завод" за касаційною скаргою Державного підприємства "Черкаський консервний завод" (далі - відповідач, скаржник) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року (судді Зубець Л. П., Мартюк А. І., Калатай Н. Ф.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 19 лютого 2019 року (суддя Довгань К. І.) про зобов`язання виконати дії і
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19 лютого 2019 року у справі № 925/1005/18 позов задоволено повністю, зобов`язано відповідача включити кредиторські вимоги Фонду по сплаті капіталізованих платежів на суму 1 512 753, 40 грн до проміжного ліквідаційного балансу, стягнуто витрати зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року вказане рішення суду залишено без змін.
У липні 2019 року відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 19 лютого 2019 року, в якій просив скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для перевірки обґрунтованості і реального розміру заявленої позивачем суми до стягнення.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач заперечив висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, навів доводи щодо необґрунтованості судових рішень та їх невідповідності нормам матеріального права, недослідженості фактичних обставин справи, а саме щодо заявленого позивачем розрахунку стягуваної суми, яка не відповідає дійсним затратам, що покладено в основу капіталізації платежів. Крім того, за доводами скаржника суди не врахували, що відповідач не знаходиться в процедурі банкрутства, оскільки ліквідація підприємства відбувається саме за рішенням власника, тож до застосування у цих правовідносинах Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 743, не підлягає.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Черкаський консервний завод", призначив справу до розгляду, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою від 13 листопада 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 925/1005/18 разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважаючи, що є необхідність відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у подібних правовідносинах.
Мотивуючи ухвалу, суд вказав про необхідність відступити від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 822/1472/17 від 30 травня 2018 року, № 811/289/16 від 06 червня 2018 року, № 822/1544/16 від 17 жовтня 2018 року про те, що спори, пов`язані зі стягненням відділеннями Фонду із суб`єкта господарювання, який ліквідується згідно з рішенням його засновників (платоспроможної юридичної особи), страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, з метою їх подальшої виплати потерпілим особам, підлягають розгляду судами адміністративної юрисдикції як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою. Так, обґрунтовуючи підстави для відступу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що оскільки процедура припинення діяльності суб`єкта господарювання (юридичної особи) врегульована нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, то і всі вимоги кредиторів (в тому числі вимоги щодо капіталізації платежів) мають розглядатись в межах однієї юрисдикції - господарського суду.
Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.