Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 686/19218/17
провадження № 51-3118 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого Святської О.В.,
суддів Вус С.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Мазура Андрія Петровича на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240010005737, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванківці Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 5 994 грн. 30 коп. та 50 000 грн. відповідно.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, детально викладених у вироку, 16 серпня 2017 року близько о 21 години 15 хв., у ліфті першого під`їзду будинку АДРЕСА_3, з метою заволодіння майном ОСОБА_2, із застосуванням предмета, зовні схожого на револьвер, висловлюючи словесну погрозу на позбавлення життя потерпілої та її дітей, котрі перебували поряд із нею, вчинив напад на потерпілу, поєднаний із погрозою застосування до останньої насильства, небезпечного для її життя та здоров`я, внаслідок чого заволодів її майном на загальну суму 5 994 грн. 30 коп.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу засудженого та його захисника Мазура А.П. залишено без задоволення, вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2019 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Мазур А.П. посилається на незаконність оскаржуваних судових рішень відносно ОСОБА_1 , просить скасувати їх з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що затримання останнього, а також досудове розслідування проводились з порушенням норм процесуального закону, у тому числі й права ОСОБА_1 на захист. Вказує, що оскаржуваний ним вирок обґрунтовано недопустимими доказами (зокрема, протокол пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_3, протокол пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_2 ). Стверджує, що апеляційний суд, усупереч заявленого стороною захисту клопотання, повторно не дослідив обставин справи, провів апеляційний розгляд з порушенням статті 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції інших учасників судового провадження
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу захисника не надійшли.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви й підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418 та ст. 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Ці законодавчі приписи апеляційний суд залишив поза увагою, при перегляді вироку відносно ОСОБА_1 зазначених вимог закону належно не виконав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що не погоджуючись із висновком суду першої інстанції захисник Мазур А.П. подав на нього апеляційну скаргу в якій заперечував обґрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК, просив скасувати оскаржене рішення, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 - закрити.