Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 755/11093/18
провадження № 61-12250св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 рокуу складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - ПрАТ "АСК "ІНГО Україна") про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позов обґрунтовано тим, що з 15 лютого 2016 року вона працювала на посаді юрисконсульта логістичного відділу Управління врегулювання майнових збитків та ризик-аудиту в ПрАТ "АСК "ІНГО Україна". З 10 листопада 2017 року вона була звільнена. Під час звільнення ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" не виплатило їй заробітну плату за листопад 2017 року та всі належні при звільненні розрахунки. Крім того, підприємство постійно недоплачувало заробітну плату, на що роботодавець в усній формі роз`яснив, що недорахована заробітна плата була (без договору медичного страхування та без її згоди) перерахована з її заробітної плати на зазначений договір. Однак, позивач жодного договору медичного страхування з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" не укладала. На момент звільнення з заробітної плати вирахувано премію (виплати по страховому договору), не маючи на це жодних правових підстав, та не була виплачена належна їй премія.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що з неї було утримано 888,96 грн за медполіс в 2016 році, 6,44 грн на мобільний зв`язок в 2016 році, 2 532,30 грн за медполіс в 2017 році та 463,96 грн на мобільний зв`язок в 2017 році. При цьому, в матеріалах справи відсутні накази про утримання із заробітної плати коштів на медполіс або мобільний зв`язок (відрахування, які не передбачені законодавством). Тобто, відповідач фактично визнав, що в порушення КЗпП України не виплатив 3 891,66 грн за 2016-2017 роки.
Враховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" на її користь 3 891,66 грн невиплаченої заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки з моменту звільнення по день фактичного розрахунку в розмірі 491,21 грн за кожен день затримки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_1 3 891,66 грн невиплаченої заробітної плати.
Стягнуто з ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки в сумі 169 650,18 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в порушення статті 116 КЗпП України з ОСОБА_1 не було проведено в повному об`ємі розрахунок під час звільнення з роботи, заборгованість по сплаті заробітної плати на час звільнення позивача становила 3 891,66 грн. За відсутністю наказів на відрахування, суд дійшов до висновку, що відповідач не відраховував, а саме недоплачував заробітну плату працівникам за збереження їх на роботі, що є порушенням статті 25 Закону України "Про оплату праці".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що здійснені відрахування на оплату страхової премії є способом виплати заробітної плати за особистою письмовою згодою працівника, що узгоджується з положеннями статті 24 Закону України "Про оплату праці", однак, ухвалюючи рішення суд першої інстанції вищевказаного не врахував. При цьому, суд не врахував надані відповідачем до відзиву на позов письмові докази, не дослідив їх та не надав правової оцінки в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Крім того позивач, будучи обізнаною про здійснення відрахувань із заробітної плати у 2016-2017 роках за перевищення використаного ліміту на мобільний зв`язок, наказ на підставі якого здійснювалися такі відрахування у встановленому законом порядку не оскаржувала. Таким чином, відрахування із заробітної плати позивача на оплату мобільного зв`язку також здійснювалися на законних підставах.
Ураховуючи викладене, позивачем не доведено здійснення виплати заробітної плати не в повному обсязі. В свою чергу відповідачем належними доказами доведено, що відрахування із заробітної плати позивача здійснювалися на законних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та в частині стягнення заробітної плати залишити в силі рішення суду першої інстанції, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки ухвалити нове рішення, яким стягнути середню заробітну плату за кожен день затримки з моменту звільнення по день прийняття постанови Верховного Суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд фактично визнав односторонні договори роботодавців, за якими працівники підприємств мають не отримувати заробітну плату, а сплачувати грошові кошти за можливість працювати в підприємстві.
Суд апеляційної інстанції, всупереч матеріалам справи встановив, що заявником підписувалась заява з проханням відраховувати грошові кошти з її заробітної плати, отримувалися послуги за фіктивним договором медичного страхування та те, що вона була ознайомлена з вказаним договором.
Крім того, в матеріалах справи відсутні накази про утримання з заробітної плати ОСОБА_1 грошових коштів на медполіс або мобільний зв`язок (відрахування, які не передбачено законодавством). Тобто за відсутності наказів на відрахування коштів з заробітної плати ОСОБА_1 , ці відрахування незаконні. Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року (№ 296/12853/15-ц) та від 30 вересня 2018 року (№ 757/35747/14-ц).
Заявник вказує, що відповідач сам з собою уклав договір за яким почав відраховувати її заробітну плату, позбавляючи її премії. Жодної заяви або згоди на страхування вона не писала, не підписувала та не подавала. Жодних доказів про отримання нею послуг чи грошових коштів за договорами медичних послуг в матеріалах справи відсутні, а дане твердження базується лише на припущеннях. Більш того в зазначених договорах страхування взагалі не передбачені виплати, не прописаний вигоданабувач, перелік страхових випадків, порядок зміни і припинення дії договору, умови здійснення страхових виплат, причини відмови у страховій виплаті, права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2019 року ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який обґрунтовано тим, що 10 травня 2016 року та 31 травня 2017 року позивач подавала заяви про укладення щодо неї договору страхування за класом страхування ДМС Люкс, сплату страхової премії просила відраховувати з заробітної плати рівними частинами, з умовами страхування ознайомлена, що підтверджується копіями заяв долучених до матеріалів справи. Позивач була під розписку ознайомлена з Положенням про правила використання комунікаційних сервісів, що надаються компанією своїм співробітникам, у яких зазначено, що у випадку перевищення ліміту послуг, передбачених пакетом мобільного зв`язку і включених в абонентську плату, сума такого перевищення оплачується самим співробітником шляхом утримання із заробітної плати.
Крім того, сплата страхової премії за договорами медичного страхування не передбачена статтею 127 КЗпП України, страхова премія сплачувалась за особистою заявою позивача, тобто дорученням, яке дав працівник власникові про перерахування частини заробітної плати на зазначений нею рахунок або адресу та яке може бути в будь-який час до здійснення перерахування скасоване працівником.
Враховуючи викладене, ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі наказу голови правління ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" від 12 лютого 2016 року № 44/к ОСОБА_1 прийнято на посаду юрисконсульта відділу врегулювання логістичних збитків Управління врегулювання майнових збитків та ризик-аудиту з 15 лютого 2016 року з випробувальним терміном 2 місяці, з посадовим окладом в розмірі 5 100,00 грн.
Наказом від 06 листопада 2017 року № 345/к ОСОБА_1 - юрисконсульта відділу врегулювання логістичних збитків Управління врегулювання майнових збитків та ризик-аудиту, звільнено з 10 листопада 2017 року згідно зі статтею 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Згідно з довідкою від 12 грудня 2018 року № 101 посадовий оклад на посаді юрисконсульта становив 6 400,00 грн, а заробітна плата ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2016 року склала 52 507,14 грн, заборгованість з виплати заробітної плати відсутня.
За змістом довідки від 12 грудня 2018 року № 100 посадовий оклад на посаді юрисконсульта становив 6 400,00 грн, а заробітна плата ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по грудень 2017 року склала 83 907,53 грн, заборгованість з виплати заробітної плати відсутня.
За 2016 рік із заробітної плати ОСОБА_1 здійснено утримання, а саме: ПДФО - 11 740,71 грн, медполіс - 888,96 грн, виплати в міжрозрахунковий період - 29 063,20 грн, військовий податок - 978,39 грн та утримання на мобільний зв`язок - 6,44 грн.
За 2017 рік утримано: ПДФО - 14 912,00 грн, медполіс - 2 532,30 грн, виплати в міжрозрахунковий період - 41 858,00 грн, військовий податок - 1 242,66 грн та утримання на мобільний зв`язок - 463,96 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, вказувала, що відповідачем незаконно, а саме за відсутності відповідного розпорядження чи наказу, здійснено відрахування із заробітної плати в 2016 році на медполіс в сумі 888,96 грн та мобільний зв`язок у сумі 6,44 грн, а також у 2017 році на медполіс - 2 532,00 грн та мобільний зв`язок в сумі 463,96 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду