Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 303/1556/17
провадження № 61-14142св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області, Органи опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, Служба у справах дітей Ужгородської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області, Органи опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2012 року до лютого 2016 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 . Подальше спільне життя у сторін не склалося і вони з лютого 2016 року проживають окремо, за усною домовленістю дитина проживає з матір`ю. Позивач намагався врегулювати питання участі батька у вихованні дитини та у спілкуванні з нею, а також питання сплати аліментів на утримання дитини договором, однак, відповідач від цього ухиляється.
Позивач як матір дитини, усвідомлюючи особисту відповідальність за її виховання і розвиток, створення для цього належних матеріально-побутових умов, належної атмосфери для дитини, вважає за необхідне визначити місце її проживання з нею. Позивач з 2010 року працює в Закарпатському обласному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" фахівцем ІІ категорії з виконанням обов`язків реабілітолога, характеризується позитивно. Наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Водночас для додаткового матеріального забезпечення дитини позивач влаштувався за сумісництвом в Оздоровчо-реабілітаційний центр "Модричі" фахівцем із фізичної реабілітації, сталий дохід складає в середньому 800,00 грн на місяць. Щодо місця проживання дитини з відповідачем виникають суперечки, позасудовим порядком врегулювати які неможливо.
Відповідач зобов`язаний брати участь в утриманні дитини, однак не виконує цього обов`язку, хоча він працездатний, здоровий, приватний підприємець, отримує мінливий дохід, не має інших дітей чи осіб, які перебували б на його утриманні. Право на отримання аліментів для дитини виникло у позивача з лютого 2016 року, коли сторони стали проживати окремо. Реальні затрати позивача на утримання дитини становлять близько 3 000,00 грн щомісяця.
Посилаючись на ці обставини, на положення статей 161, 180, 181, 182, 191 СК України, Декларацію про права дитини від 20 листопада 1959 року, затверджену резолюцією № 1386 Генеральної Асамблеї ООН, на інші норми законодавства, позивач ОСОБА_1 просила : визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільно з матір`ю ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з лютого 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
04 липня 2017 року ОСОБА_2 пред`явив до ОСОБА_1 зустрічний позов про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що з 2012 року до лютого 2016 року сторони проживали однією сім`єю не реєструючи шлюб, є батьками дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, однак, спільне життя не склалося і з березня 2016 року ОСОБА_1 без його згоди на те поїхала до Дрогобицького району Львівської області, де влаштувалася у с. Модричі на роботу за сумісництвом.
Дочка залишилася виключно під піклуванням батька, а з часом матір забрала дитину і чинить йому як батькові перешкоди у спілкуванні з нею, внаслідок чого виникло непорозуміння щодо місця проживання дитини. Позивач постійно у міру можливостей надає фінансову допомогу матері для утримання дитини.
Позивач на відміну від відповідача за зустрічним позовом забезпечений житлом, є підприємцем, отримує дохід та підтверджено його можливість забезпечити належні умови проживання і виховання дитини. Робота матері дитини за межами області потребує постійного там перебування і проживання, що перешкоджає належному догляду дитини. Крім того, у позивача є сумніви щодо можливості матері забезпечити належний психологічний розвиток дитини, тому вважає за необхідне визначити місце проживання дочки із ним.
Матір дитини, яка є працездатною, інших утриманців не має, теж повинна брати участь у матеріальному утриманні дитини, тож із неї належать стягненню аліменти у частці від доходу, тому відповідно до статей 161, 180, 181, 182 СК України, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з батьком ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_1 на його користь на утримання дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх доходів щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17 серпня 2017 року у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 за адресою його проживання у АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що батько дитини з турботою ставиться до своєї дитини, належним чином виконує свої батьківські обов`язки, працює, має достатній заробіток для її утримання, забезпечений житлом та умовами для проживання і виховання дитини, а матір дитини на час вирішення спору не має постійного місця проживання, тому для якнайкращого забезпечення інтересів дитини місце проживання дитини необхідно вирішити з батьком.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року рішення Мукачівського міськрайонного суду від 17 серпня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення про часткове задоволення первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів. Визначено місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із матір`ю ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 березня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. У зустрічному позові відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що як за адресою: АДРЕСА_3, де раніше проживала ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , так і за адресою: АДРЕСА_2, де наразі вона проживає з дитиною та із своєю сім`єю, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 створила і забезпечили дитині належні матеріально-побутові умови для проживання та виховання дитини, позивач ОСОБА_1 продовжує належним чином виконувати свої батьківські обов`язки та піклується про здоров`я дитини, її фізичний і духовний розвиток, дитина з матір`ю з лютого 2016 року не розлучалася, продовжує бути з матір`ю в тісному емоційному зв`язку. Знаходячись біля матері, дитина перебуває у безпечному, спокійному, стійкому середовищі, яке є благополучним для неї та її розвитку і сприятиме її вихованню у дусі поваги до своєї сім`ї та родини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
У жовтні 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не надав обґрунтовану оцінку доказам, поданим позивачем за зустрічним позовом.
Відповідач за первісним позовом належним чином виконував обов`язки батька щодо матеріального забезпечення, догляду за дитиною та її психологічного комфорту.
Дитина тривалий час проживає з батьком, у зв`язку з чим у неї створилися стійкі соціальні зв`язки за місцем проживання, навчання, оточення, зміна якого спровокує негативні наслідки.
Судом апеляційної інстанції не встановлено виняткових обставин, які можуть слугувати підставою для розлучення дитини з батьком.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах та в цей період у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Спільне життя у сторін не склалось, в результаті чого з початку 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали проживати окремо, та як наслідок, між ними виник спір з приводу місця проживання їхньої спільної дитини.
З0 червня 2017 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
Відповідно до акта умов проживання ОСОБА_2 від 09 червня 2017 року під час огляду квартири у АДРЕСА_1, встановлено, що квартира складається з двох кімнат, житловою площею 54,3 кв.м, 1/3 частка квартири знаходиться у власності ОСОБА_2, 2/3 - у власності його батьків. Для виховання та розвитку дитина має окрему кімнату, місце для сну, занять та довкілля. В квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та його дочка ОСОБА_3, яка тимчасово проживає з матір`ю за іншою адресою. ОСОБА_2 проживає окремо від батьків, але підтримує з ними тісні стосунки. В квартирі створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, вона зарахована та має можливість відвідувати дитячий садочок та заняття з розвитку творчих здібностей (а. с. 59).
Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної-особи підприємця, ОСОБА_2 від 18 жовтня 2005 року він зареєстрований фізичною-особою підприємцем (а. с. 61). Відомості про його доходи в матеріалах справи відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.