|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
26 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 236/1186/13-к
провадження № 51-1512км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Кравченка С. І., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Кулаківського К. О.,
захисника Бутка О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12012051060000042, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого у тому ж АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України,
за касаційними скаргами захисника Бутка О. О. та потерпілого ОСОБА_2 на вирок Донецького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 січня 2014 року засуджено ОСОБА_1 : за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 185 КК України - до покарання у виді арешту на строк 4 місяці; за ч. 2
ст. 296 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки й покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п. 1 ст. 76 КК України.
За цим вироком також засуджено ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України, щодо якого ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2016 року судовий розгляд за апеляційною скаргою прокурора зупинено до розшуку останнього.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 16 441,67 грн на користь Комунальної лікувально-профілактичної установи "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об`єднання" у рахунок відшкодування витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 100 000 грн на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди та 1 500 грн у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 08 грудня 2012 року близько 02:00у стані алкогольного сп`яніння разом із ОСОБА_4 на пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман Державного підприємства "Донецька залізниця", грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, здійснили хуліганські дії стосовно ОСОБА_2 . Так, наздогнавши останнього, ОСОБА_4 безпричинно завдав потерпілому удару скляною пивною пляшкою по голові, від якого ОСОБА_2 впав на настил мосту. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стали бити потерпілого руками та ногами по голові, животу та спині, чим заподіяли йому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.
Крім того, ОСОБА_1 дістав із кишені куртки пневматичний пістолет моделі "EUROPE PATENT 202005 010 413.2 TAIWAN USA" та здійснив 4-5 пострілів у голову потерпілому ОСОБА_2, завдавши йому легких тілесних ушкоджень.
Надалі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за попередньою змовою, використовуючи непритомний стан ОСОБА_2, в якому той перебував після завдання йому тілесних ушкоджень, умисно з корисливих мотивів таємно викрали з кишені куртки потерпілого мобільний телефон моделі "NOKIA X2-02", а також зарядний пристрій до мобільного телефону, чим спричинили йому матеріальної шкоди на загальну суму 617,35 грн.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 20 грудня 2018 року звільнив
ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України на підставі ст. 49 цього Кодексу і провадження в цій частині закрив на підставі ч. 2 ст. 284 КПК України. Вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 січня 2014 року стосовно ОСОБА_1 в частині засудження його за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України скасовано.
Разом із тим, апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок районного суду від 13 січня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник Бутка О. О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суть доводів захисника зводиться до того, що апеляційний суд не врахував повною мірою всіх наявних у провадженні обставин, які пом`якшують покарання, даних про особу його підзахисного, думку потерпілого й безпідставно ухвалив свій вирок, яким призначив покарання без застосування положень ст. 75 КК України, що є явно несправедливим через суворість. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції здійснив судове провадження за відсутності потерпілого ОСОБА_2, належним чином не поінформованого про дату, час та місце судових засідань. Разом із тим указує на те, що ОСОБА_1 на теперішній час згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 401 від 17 квітня 2018 року не може повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв`язку з чим він не може відбувати реальне покарання, оскільки потребує амбулаторного лікування й надання психіатричної допомоги.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлений вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, потерпілий указує на те, що суд апеляційної інстанцій здійснив судове провадження за його відсутності, оскільки не повідомив йому належним чином про дату, час та місце судових засідань, що є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор вважав, що доводи в касаційних скаргах захисника та потерпілого є безпідставними, а вирок апеляційного суду - законним та обґрунтованим.