Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 707/981/18
провадження № 51-3718 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Булейко О.Л., Фоміна С.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Мойсюка Є.М.
прокурора Чабанюк Т.В.
захисника Федюніна І.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за №12017250270001353 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та зареєстрований у АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора Рідзель О.В., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 23 квітня 2019 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання
з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки та покладено обов`язки, передбачені п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів
у провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 серпня 2017 року близько 02 год. 25 хв., перебуваючи на території розважального комплексу "Спорт Охота", що розташований за адресою: вул. Берегова, 1А,
с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області,
під час конфлікту, що виник раптово на ґрунті неприязних відносин
з ОСОБА_2, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, наніс останньому два удари кулаком в обличчя, від яких
ОСОБА_2 присів, взявшись руками за голову, та коли потерпілий перебував в положенні навприсядки, ОСОБА_1 наніс йому один удар правою ногою по правій частині голови, від чого ОСОБА_2 впав на землю та вдарився головою об бетонну плиту. Коли потерпілий перебував на землі та його голова була дещо піднята, ОСОБА_1 наніс йому ще один удар правою ногою по правій стороні голови зверху до низу, від чого потерпілий вдарився головою об бетонну плиту, чим спричинив ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Рідзель О.В., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду
у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає,
що в порушення вимог ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції в ухвалі не навів докладних мотивів прийнятого рішення, переконливих аргументів
на спростування доводів апеляційної скарги прокурора, та належним чином не врахував тяжкі наслідки злочину, дані про особу засудженого
ОСОБА_1 . Апеляційним судом також безпідставно визнано обставиною, що пом`якшує покарання, щире каяття, оскільки засуджений, на думку прокурора, вказав на наявність у нього розкаяння та наміру відшкодувати шкоду потерпілому в майбутньому лише під час останнього слова в суді апеляційної інстанції задля пом`якшення покарання. Також, усупереч вимогам ст. 67 КК судом апеляційної інстанції не визнано обставиною,
що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, незважаючи на те, що з показань свідків достовірно встановлено факт вживання засудженим алкогольних напоїв та його перебування
під час вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, апеляційний суд безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції щодо незастосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення військового звання.
Позиції учасників судового провадження
В засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала доводи, викладені у касаційній скарзі, та просила задовольнити скаргу.
Засуджений та його захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник адвокат Буджерак М.Р. заявили клопотання про здійснення касаційного провадження
за їх відсутності та в повному обсязі підтримали вимоги касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідьсудді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені
в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК), суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор не оспорює винуватості ОСОБА_1
у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення
та правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК.
Відповідно до цілей та загальних засад призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують
та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності
й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, може ухвалити рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 1 ст. 75 КК.
Підставою звільнення особи від відбування покарання з випробуванням
є переконання суду, викладене у мотивованому висновку про можливість
її виправлення без відбування покарання. Висновок суду ґрунтується
на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення вироку, зокрема
на відомостях про вчинений злочин, посткримінальну поведінку особи
та її характеристику, спосіб життя, соціальні зв`язки тощо.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає
в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг
із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні і достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, вказаних вимог закону не дотримався та належним чином не мотивував своє рішення щодо звільнення ОСОБА_1
від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та відсутність підстав для призначення покарання, передбаченого ст. 54 КК.
Колегія суддів не погоджується з рішенням апеляційного суду і вважає його передчасним та належним чином не мотивованим, зважаючи на таке.