Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 535/391/18
провадження № 51-3428км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016170210000284, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Котельва Полтавської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено від відбування покарання.Цивільний позов прокурора задоволено повністю, потерпілого ОСОБА_2 - частково, а також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року вирок суду першої інстанції змінено, в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 скасовано і призначено новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 17 липня 2016 року близько 11 години 50 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м. Охтирка, вул. Полтавський Шлях, 312 сел. Котельва Полтавської області, поблизу кафе-бару "Калина", у порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину в невстановленому місці зліва на право по ходу руху автомобіля. У результаті цього потерпілий ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вважає незаконними та необґрунтованими через допущення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, вказує щодо покладення в основу обвинувачення недопустимих доказів, а саме даних отриманих на основі відеозапису дорожньо-транспортної пригоди із СД-диску та відповідного висновку судово-автотехнічної експертизи. Крім цього, зазначає на порушення вимог ст. 290 КПК України, оскільки стороні захисту не були відкриті усі матеріали досудового розслідування після його закінчення, зокрема СД-диск з відеозаписом ДТП.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необгрунтованою та просила судові рішення залишити без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Кудін О. М. подали заяви про проведення касаційного розгляду без їх участі.
В заяві потерпілий ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, судовий розгляд здійснити без його участі та представника Сідько С. І.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла до наступних висновків.
Приписами ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.