Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 754/21244/14-к
провадження № 51-3241км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Бородія В.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисників Володька С.С., Лугового О.Є., Шупика О.А.,
прокурорів Єременка М.В., Курача О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Володька С.С. та Лугового О.Є. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року в кримінальному провадженні № 42014110330000008 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмача Чернігівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 410 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 410 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу. Вирішено питання процесуальних витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року зазначений вирок стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, здійснюючи контроль фінансово-господарської діяльності та представницькі функції щодо ТОВ "Чернігівський м`ясний двір", у період з квітня по червень 2013 року вчинив пособництво у заволодінні військовою службовою особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, військовим майном шляхом шахрайства, із зловживанням службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, внаслідок поставки ТОВ "Чернігівський м`ясний двір" м`яса яловичини до військових частин Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України за завищеною ціною 31,60 грн. за кілограм замість 26,50 грн. за кілограм з подальшим незаконним обертанням на свою користь різниці в ціні. Всього, з урахуванням кількості м`яса яловичини, що закуповувалась, 17335 кг, та різниці між цінами - 5,10 грн. військова службова особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, за попередньою змовою з ОСОБА_2 мала намір заволодіти бюджетними коштами в сумі 88408,50 грн.
05 червня 2013 року, приблизно о 17 години, на автостоянці по вул. Біломорській, 2 в м. Києві, ОСОБА_1 в салоні автомобіля "Мітсубісі", державний номерний знак НОМЕР_1, діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, сприяючи у заволодінні бюджетними коштами, передав військовій службовій особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, 65000 грн. Іншими грошовими коштами в сумі 23408,50 грн ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Луговий О.Є. просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю його діях складу кримінального правопорушення. Даючи свій аналіз доказам, стверджує, що вирок ґрунтується на припущеннях, викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведено та застосовано закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню у цьому випадку. Зокрема, вказує на те, що: судом не встановлено предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 410 КК України, оскільки бюджетні кошти не є військовим майном у розумінні зазначеної статті; не розкрито об`єктивної сторони правопорушення, у тому числі механізму заволодіння бюджетними коштами; не з`ясовано з урахуванням вимог ч. 5 ст. 27 КК України, у чому полягало сприяння ОСОБА_1 вчиненню кримінального правопорушення військовою службовою особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження. Також наводить аргументи щодо відсутності кваліфікуючої ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та його неправильної кваліфікації як закінченого злочину. Крім того, захисник Луговий О.Є. посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. За твердженням захисника, під час апеляційного розгляду кримінального провадження суд апеляційної інстанції не перевірив доводів його апеляційної скарги, не навів у своїй ухвалі належних мотивів на їх спростування, а обмежився лише загальним формулюванням про доведеність винуватості ОСОБА_1, тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення.
Захисник Володько С.С. так само просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю його діях складу кримінального правопорушення. Мотивує тим, що зміст пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, яке суд визнав доведеним, не відповідає кваліфікуючим ознакам ч. 2 ст. 410 КК України і цей закон, як і ч. 5 ст. 27 КК України, застосовано судом неправильно. Також зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема ч. 11 ст. 290 КПК України щодо відкриття доказів, та неврахування судом правових висновків Верховного Суду щодо умов використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Вважає недопустимими доказами протоколи, складені за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Даючи власну оцінку доказам у кримінальному провадженні, наводить доводи на спростування викладених у вироку висновків суду та вважає, що винуватість ОСОБА_1 не доведена, а вирок стосовно нього ґрунтується на припущеннях. Крім того, вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, оскільки у ній не зазначено підстави, через які апеляційні скарги захисників на вирок стосовно ОСОБА_1 визнано необґрунтованими. Також подав письмові пояснення до касаційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
Від прокурора у кримінальному провадженні надійшли заперечення на касаційні скарги захисників Лугового О.Є. та Володька С.С., в яких він просить залишити означені скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_1 без зміни. Прокурор наводить доводи щодо відсутності підстав для зміни або скасування цих судових рішень, вважаючи їх законними та обґрунтованими.