Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 р.
м. Київ
справа № 577/4735/18
провадження № 51-4355км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
секретаря судового засідання Швидченко О. В.
за участю:
прокурора Матюшевої О. В.
захисника (відеоконференція) Кубанової А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 28 травня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200080001047, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз 17 квітня 2015 року Ніжинським міським судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі та 488,01 грн. штрафу;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Ніжинського міського суду Чернігівської області від 17 квітня 2015 року у виді штрафу в сумі 488,01 грн. Покарання у виді 488,01 грн. штрафу постановлено виконувати самостійно. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2400 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. - моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 09 серпня 2018 року, приблизно о 12.00 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3, таємно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон "Nokia 112" із сім-картами та гроші в сумі 2000 грн., після чого з місця вчинення злочину зник й викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2389 грн.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Сумського апеляційного суду від 28 травня 2019 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 419 КПК України не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора. Зокрема прокурор в апеляційній скарзі зазначав, що апеляційний суд, констатувавши у своєму рішенні, що такі види покарань як штраф і арешт за сукупністю вироків підлягають самостійному виконанню, не спростував доводи прокурора про безпідставне застосування судом першої інстанції принципу приєднання покарань за ст. 71 КК України.
Крім цього, прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції залишив без уваги неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, зокрема те, що відповідно до вимог ст. 80 КК України строк давності виконання обвинувального вироку щодо ОСОБА_1, яким йому призначено покарання у виді 488,01 грн. штрафу, сплинув, тому у суду не було підстав призначати йому покарання за правилами ст. 71 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні подану касаційну скаргу не підтримала і просила залишити її без задоволення.
Захисник також заперечила проти задоволення касаційної скарги прокурора і вважає оскаржуване судове рішення законним і обґрунтованим.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Як убачається з матеріалів провадження, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2015 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці і штрафу в розмірі 488,01 грн., які вирішено виконувати самостійно.