Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 753/9171/15-ц
провадження № 61-19520св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Заступник прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року у складі судді Вовка Є. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Українець Л. Д., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2015 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просив зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у здійсненні Київською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно розміщеної на вказаній земельній ділянці будівлі закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 460 кв. м.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14 червня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арак-Сервіс" (далі - ТОВ "Арак-Сервіс") до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за ТОВ "Арак-Сервіс" визнано право власності на будівлі закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 460 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу від 12 вересня 2013 року № 1170, укладеного між ТОВ "Арак-Сервіс" і ОСОБА_1, 2/3 вищевказаної будівлі зареєстровано за ОСОБА_1, а за договором купівлі-продажу від 12 вересня 2013 року № 1173, укладеним між ТОВ "Арак-Сервіс" і ОСОБА_2, 1/3 цієї будівлі зареєстровано за ОСОБА_2 . Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14 червня 2013 року та відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Арак-Сервіс" про визнання за ним права власності на вищевказану будівлю громадського харчування у зв`язку з тим, що при ухваленні рішення місцевий суд не дослідив факт наявності чи відсутності у позивача та відповідача у власності чи користуванні земельної ділянки, на якій знаходиться спірний об`єкт нерухомості. Відтак відповідачі не мали правових підстав для використання зазначеної земельної ділянки, як і розташованих на ній нежитлових приміщень, які є самочинно збудованими. Тому відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) прокурор просив зобов`язати відповідачів знести спірний об`єкт нерухомості.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні Київською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно розміщеної на ній будівлі закладу громадського харчування загальною площею 460 кв. м (літери А, Б, В). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що нежитлові приміщення (літери А, Б, В) загальною площею 460 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 підлягають знесенню, оскільки вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, та є об`єктами самочинного будівництва, що встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року. Позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, оскільки ним доведено належними та допустимими доказами порушення майнових інтересів держави в особі Київської міської ради, що позбавляє можливості здійснювати повноваження щодо користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, а доводи відповідачів не спростовують такого висновку суду.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року залишено без задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, у зв`язку з тим, що ними не зазначено поважних причин їх неявки на судовий розгляд цієї справи, який був призначений на 15 травня 2017 року, і вони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У квітні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що судами не враховано, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, відтак, лише у разі спростування такої презумпції всі права, набуті сторонами правочину за ним, не повинні здійснюватися, а створені обов`язки не підлягають виконанню. На час подання касаційної скарги договори купівлі-продажу від 12 вересня 2019 року № 1170 і № 1173 є чинними, а право власності на будівлі закладу громадського харчування, набуте на підставі цих договорів не скасоване. Крім того, відсутні будь-які рішення компетентного органу щодо скасування факту реєстрації права власності на ці будівлі. Вона та ОСОБА_1 є добросовісними набувачами майна згідно з вищевказаними договорами купівлі-продажу. Також апеляційним судом було порушено норми процесуального права, оскільки 07 лютого 2018 року представником ОСОБА_1 була подана заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з його тимчасовою хворобою, однак судом продовжено розгляд справи за його відсутності, чим позбавлено його довірителя права на захист та охорону прав і законних інтересів.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду міста Києва.
22 травня 2018 року справа № 753/9171/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).
Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14 червня 2013 року в справі № 910/9561/13 задоволено позов ТОВ "Арак-Сервіс" до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 Визнано за ТОВ "Арак-Сервіс" право власності на будівлі закладу громадського харчування (літери А, Б, В) загальною площею 460 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 12 вересня 2013 року № 1170, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченко О. В., 2/3 будівлі закладу громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1, а згідно з договором купівлі-продажу від 12 вересня 2013 року № 1173, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченко О. В., 1/3 будівлі закладу громадського харчування за цією ж адресою зареєстровано за ОСОБА_2, та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність зазначених приміщень на праві власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
У пункті 3 вищевказаних договорів вказано, що 1/3 та 2/3 частини закладу громадського харчування (літери А, Б, В) за адресою: АДРЕСА_1 належать продавцю - ТОВ "Арак-Сервіс" на праві приватної власності, яке виникло на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 14 червня 2013 року в справі № 910/9561/13.
Разом з тим постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 листопада 2013 року апеляційну скаргу прокуратури міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14 червня 2013 року задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Арак-Сервіс" про визнання права власності на будівлі закладу громадського харчування (літери А, Б, В) за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 460 кв. м.