Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 728/710/16-ц
провадження № 61-29602св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану в його інтересах ОСОБА_3, на заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2016 року у складі судді Приліпко В. М. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 01 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Страшного М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь борг у сумі 100 000,00 грн, проценти від суми позики - 32 000,00 грн, індекс інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, всього 161 920, 60 грн.
Позов обґрунтований тим, що 27 травня 2009 року позвач видав на імʼя відповідача довіреність, якою уповноважив останнього на представництво його інтересів, повʼязаних з купівлею-продажем цінних паперів, та подальше управління ними. Проте в результаті здійснення відповідачем операцій з інвестиційними активами позивача виник борг, що узгоджений між ними за результатами інвентаризації цінних паперів станом на 18 березня 2013 року та відображений у відповідному акті, який є додатком до договору від 18 березня 2013 року. Так, згідно з умовами договору від 18 березня 2013 року відповідач визнав безспірну заборгованість перед позивачем у сумі 100 000,00 грн, яка виникла внаслідок неперерахування відповідачем на користь позивача коштів, отриманих ним від управління цінними паперами. У пункті 3 цього договору сторони визначили, що відповідач користується борговими коштами на умовах позики зі сплатою 16 % річних. Крім того, у договорі сторони погодили графік погашення заборгованості та сплати процентів, відповідно до якого відповідач зобовʼязався щоквартал сплачувати проценти від суми позики до 17 січня 2015 року, загальний розмір яких становить 32 000,00 грн, до 17 березня 2015 року повернути отриману ним суму коштів у розмірі 100 000,00 грн. До цього часу відповідач своїх зобовʼязань не виконав, процентів не сплачував і коштів не повернув.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 161 920,00 грн боргу за договором від 18 березня 2013 року.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно зі статтею 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договору управління цінними паперами, був замінений за згодою сторін позиковим зобовʼязанням.У встановлений у договорі строк відповідач суму позики у розмірі 100 000,00 грн та проценти за користування позикою в розмірі 32 000,00 грн не повернув, що є підставою для стягнення суми боргу та процентів з урахуванням статті 625 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 01 серпня 2017 рокурішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився із судом першої інстанції щодо заміни заборгованості відповідача перед позивачем позиковим зобов`язанням, а тому у зв`язку з їх невиконанням суд правомірно стягнув суму боргу у примусовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 01 серпня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
28 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою й витребувано справу. Зупинено виконання заочного рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 01 серпня 2017 року.
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК Україниу редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 10 червня 2019 року № 643/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів є незаконними, необгрунтованими та ухваленими з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідач та/або його представник був незаконно позбавлений права взяти участь у судовому розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки суд першої інстанції не повідомив відповідача про дату, час і місце судового засідання належним чином, направляючи судові повістки на адресу, за якою відповідач не проживає, тому надав оцінку лише доводам позивача без урахування позиції відповідача.
Заявник звертає увагу на те, що ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не було по суті розглянуто питання правової природи виникнення цього боргу, оскільки цивільні правовідносини у сфері торгівлі цінними паперами виникають на підставі договору, а не нотаріально засвідченої довіреності. При цьому, оскільки довіреність ВМС № 583394 була дійсна лише до 27 травня 2012 року, станом на 18 березня 2013 року між позивачем та відповідачем не існувало жодних правовідносин.
Доводи інших учасників справи
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права ОСОБА_1 зазначає, що відповідач не був позбавлений права звернутися із заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції, а відповідний обсяг прав, передбачених для сторони у справі, він мав під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Щодо суті спору борг виник у зв`язку з невиконанням договору про погашення заборгованості від 18 березня 2013 року, який підписано особисто відповідачем, а не на підставі довіреності. Крім того, договір відповідає вимогам § 1 глави 71 ЦК України, якими врегульовано відносини позики.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що довіреністю ВМС № 583394 від 27 травня 2009 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 на представництво його інтересів, пов`язаних з купівлею-продажем цінних паперів, та подальше управління ними.
У результаті здійснення операцій з інвестиційними активами позивача відповідач отримав грошові кошти, які в сумі 100 000,00 грн не перерахував на користь позивача.
За результатами інвентаризації цінних паперів станом на 18 березня 2013 року сторони узгодили суму боргу в розмірі 100 000,00 грн.
Того ж дня сторони уклали договір про погашення заборгованості та відобразили суму боргу в акті, що є додатком до договору.