Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 753/383/18
провадження № 61-3222св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року у складі судді: Мицик Ю. С., та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 через мережу "Інтернет" запропонував інвестувати кошти у взаємний фонд " Меркурій " під 240 % річних з виплатою винагороди кожного тижня. Погодившись з такою пропозицією, ОСОБА_1 у лютому-березні 2015 року перерахував на банківську картку відповідача кошти загальною сумою 250 000 грн. В подальшому позивачу стало відомо, що АТ КБ "ПриватБанк" заблокував можливість використання своїх фінансових інструментів для фонду "Меркурій", діяльність якого має всі ознаки фінансової піраміди та підпадає під норми закону про протидію шахрайству. Оскільки відносини між сторонами офіційно оформлені не були, позивач вважав, що вказані кошти були отримані ОСОБА_2 без достатньої правової підстави. Вказував, що повертати кошти відповідач відмовляється, звернення позивача ігнорує.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти у розмірі 250 000,00 грн та судові витрати по справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набутті кошти у розмірі 250 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що правові підстави для набуття або збереження відповідачем майна позивача відсутні, тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. При цьому факт переказу таких коштів було належним чином доведено за допомогою представлених до суду відповідних банківських квитанцій.
Аргументи учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржені рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилався на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що Київський апеляційний суд провів розгляд справи не повідомивши ОСОБА_2 належним чином про дату, час і місце засідання суду.
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що кошти ОСОБА_2 не позичав, будь-яких розписок від нього не отримував та ОСОБА_2 коштів не повертав.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.