ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2019 року
Київ
справа №766/10693/17
адміністративне провадження №К/9901/2225/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (головуючий суддя: Вербицька Н.В., судді - Джабурія О.В., Кравченко К.В.)
у справі №766/10693/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора управління патрульної поліції у місті Херсоні лейтенанта Степанченко Вікторії Миколаївни
про скасування постанови.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у червні 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора управління патрульної поліції у місті Херсоні лейтенанта Степанченко Вікторії Миколаївни, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 084878 від 19 червня 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки порушення правил дорожнього руху та адміністративного правопорушення він не скоював, в його діях відсутня сама подія адміністративного правопорушення. Розгляд справи було проведено упереджено з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його відповідальності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Херсонський міський суд Херсонської області своєю постановою від 22 вересня 2017 року позов задовольнив. Визнав противоправною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії АР №084878 від 19 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 126 КУпАП.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у справі не було надано доказів на підтвердження встановленого за допомогою технічного приладу адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем. А з наданого суду відповідачем відеозапису неможливо встановити факт порушення позивачем частини 2 статті 122 КУпАП та частини 1 статті 126 КУпАП. Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що позивача зупинили в порушення вимог статті 35 Закону України "Про національну поліцію" та просили надати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, коли той знаходився на АЗС "ОККО". Доказів щодо порушення правил дорожнього руху відповідачем також надано не було. Оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задоволено частково.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня 2017 року скасовано.
Прийнято у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову серії АР №084878, яка складена 19 червня 2017 року інспектором УПП у місті Херсоні Степанченко В.М., в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП. В частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, постанову серії АР №084878 від 19 червня 2017 року залишено без змін, а в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що оскільки поліцейський мав право вимагати надання страхового полісу від позивача для його перевірки, а позивач не пред`явив поліс на таку вимогу, то останнього правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України, відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП, що підтверджується долученим до матеріалів справи записом нагрудного відео реєстратора. А тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про часткове задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Також скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції було взято до уваги лише пояснення відповідача, що в свою чергу призвело до невірного вирішення спору.
Зокрема, скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не надано оцінку правомірності діям поліцейського щодо зупинення позивача та вимоги надати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, коли той знаходився на АЗС "ОККО". Крім того, на думку скаржника, поза увагою суду апеляційної інстанції залишився доказ відсутності порушення з його боку, а саме наявний в матеріалах справи поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року - без змін.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що провина позивача доведена в повному обсязі. Інспектор поліції при винесенні оскаржуваної постанови керувався нормами КУпАП і чітко описав правопорушення, скоєне позивачем, діяв в межах правового поля і не порушив норми процесуального права. Факт скоєння правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19 червня 2017 року інспектором Управління патрульної поліції у місті Херсоні Степанченко В.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення частини 1 статті 122 КУпАП та частини 1 статті 126 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн за правилами статті 36 КУпАП.
Зазначеною постановою встановлено, що 19 червня 2017 року, о 06.30 год в місті Херсоні на перехресті проспекту Ушакова та вулиці Пугачова Кузьмін Д.Ю. не виконав вимоги дорожнього знаку " 5.16 напрямку руху по смугах", здійснив рух прямо, чим порушив правила дорожнього руху України. Крім того, на вимогу відповідача позивачем не надано страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Пункт 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).