ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №240/4831/18
адміністративне провадження №К/9901/17936/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/4831/18
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1796, Військової частини А 1358 про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування наказу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, ухвалену суддею Капинос О.В.,
та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
В жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним до позовом Військової частини А 1796 (далі - відповідач 1, ВЧ А 1796), Військової частини А 1358 (далі - відповідач 2, ВЧ А 1358), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
визнати протиправними дії військової частини А 1358 в частині направлення листа за № 3402 від 14 серпня 2018 року до Військової частини А 1796 про притягнення позивача до матеріальної відповідальності та телеграми № 4847 від 06 грудня 2018 року про уточнення заподіяної шкоди;
визнати протиправними дії Військової частини А 1796 в частині винесення наказу командира військової частини А 1796 (з адміністративно-господарської діяльності) № 439 від 28 серпня 2018 року "Про притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну державі" та наказу № 686 від 14 грудня 2018 року "Про внесення змін до наказу командира військової частини А 1796 від 28 серпня 2018 року";
визнати недійсним та скасувати наказ командира військової частини А 1796 (з адміністративно-господарської діяльності) № 439 від 28 серпня 2018 року та наказ командира військової частини А 1796 № 686 від 14 грудня 2018 року.
В обґрунтування позову зазначив, що наказ командира військової частини А1796 від 28 серпня 2018 року № 439 "Про притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державі" позивача та наказ № 686 від 14 грудня 2018 року прийнятий у зв`язку з уточненням розрахунку заподіяної шкоди є такими, що не відповідають фактичним обставинам, а тому на думку позивача підлягають скасуванню. Зазначив, що висновки щодо понаднормового списання автомобільного пального є безпідставними, оскільки аудиторським звітом за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності частини А 1358, безпосередньо в діях позивача не виявлено ознак перелічених діянь у Положенні про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР. Зокрема, не встановлено можливих мети та мотиву вчиненого позивачем правопорушення, внаслідок якого державі було б завдано шкоди; не встановлено причинного зв`язку між протиправною поведінкою позивача і настанням шкоди, які є обов`язковими і необхідними умовами притягнення до матеріальної відповідальності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, залишеним постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року без змін, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А 1796, Військової частини А1358 про визнання дій протиправними, визнання недійсними та скасування наказу № 439 від 28 серпня 2018 року та наказу № 686 від 14 грудня 2018 року - відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавством не передбачено жодних застережень щодо укладення договорів з військовослужбовцем про повну матеріальну відповідальність, а також посадовою інструкцією начальника транспортного відділу прямо визначено обов`язок здійснювати контроль за ощадливим витраченням і правильністю застосування пального та мастильних матеріалів.
Суд першої інстанції зазначив, що розслідування у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди не призначається, оскільки є наявні висновки аудиторського звіту та факт заподіяння матеріальної шкоди, винні особи встановлено не командиром та/або іншими посадовими особами, а встановлено за результатами фінансового аудиту, а в силу норм, закріплених в п.17 Положення №243/95-ВР, у командира військової частини відсутній обов`язок повторно встановлювати винних осіб, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди, причини виникнення шкоди, її розміру, тому посилання позивача про обов`язковість проведення командиром розслідування є безпідставними.
За висновком суду першої інстанції, виходячи з положення пункту 29 Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затверджену Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР, у разі переведення військовослужбовця на нове місце служби до прийняття рішення про відшкодування шкоди, притягнення до матеріальної відповідальності належить до повноважень командира військової частини за новим місцем служби винної особи. А тому суд зазначив, що дії військової частини А1796 в частині прийняття оскаржуваних наказів повністю узгоджуються з нормами чинного законодавства, адже прийняття наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності у зв`язку з його переведенням до даної частини та надходженням матеріалів фінансового аудиту покладалося на командира ВЧ А1796, тобто в даному випадку це було його обов`язком.
Крім того суд першої інстанції зазначив, що позивач фактично не погоджується з висновками аудиторського звіту, оскільки вважає, що не допускав порушень в частині невірного застосування коефіцієнтів, визначених норм витрат пального. Однак, на думку суду, в межах заявлених позовних вимог суд не може надавати правову оцінку правильності аудиторського звіту, оскільки такий звіт та його висновки відповідачами не складалися. В той же час, вимоги до суб`єкта, який наділений повноваженнями складати такі звіти, не заявлені, тому у суду відсутні підстави для залучення його як відповідача у даній справі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
26 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 240/4831/18, у якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.
У касаційні скарзі скаржник посилався на те, що за результатами фінансово - господарської перевірки ВЧ А 1358 за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року не встановлено вини позивача у виявлених перевіркою недоліках.
На думку скаржника, відсутня правова підстава для притягнення його до матеріальної відповідальності, оскільки у розділі ІІІ "Висновки" Аудиторського звіту, складеного за результатами фінансово - господарської перевірки ВЧ А 1358, скаржника не зазначено як винну особу, що незаконно списала автомобільне пальне, а тому відсутня правова підстава у відповідності до абзацу пункту 17 Положення 243/95-ВР для притягнення до матеріальної відповідальності.
На підтвердження цього листом Центрального територіального Управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 21 лютого 2019 року № 234/3/115-т командиром військових частин (відповідачів) наголошено, що "під час аудиту досліджень щодо встановлення винних осіб не проводилось. Рекомендацій щодо притягнення до матеріальної відповідальності конкретних осіб не надавалось".
Скаржник зауважував, що в Аудиторському звіті зазначено про те, що "донесенням № 85 майор ОСОБА_1 понаднормовано списав 470 л дизельного пального", хоча звинувачено у розтраті 5469 л автомобільного пального.
Скаржник стверджував, що судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно з пунктом 4.39 Положення про забезпечення Збройних Сил України пальним і технічними засобами служби пального на мирний час, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2006 року № 469, за витрату пального, що перевищує встановлені експлуатаційні норми, відповідають особи, які безпосередньо експлуатують військову техніку, а також командир військової частини, його заступник його заступник з логістики (озброєння, інженерно - авіаційної служби), командир БЧ - 5корабля і начальник служби, що відповідає за експлуатацію цієї військової частини. В той же час за посиланням скаржника він не займав вищезазначених посад, безпосередньо техніку не експлуатував, відповідних обов`язків не мав.
На думку скаржника не взято до уваги, що за період аналізу фінансово - господарської діяльності його посаду займали та підміняли інші особи. До того ж є інші питання, які неможливо з`ясувати без проведення розслідування із встановленням причини виникнення шкоди, її розміру та винних осіб, оскільки аудиторський звіт не встановлює винних осіб.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 240/4831/18.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 листопада 2019 року прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, закінчено підготовчі дії та призначено їх до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог частини 3 статті 340 та пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
22 липня 2019 року від відповідача ВЧ А 1358 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, заперечуючи проти доводів скаржника, зазначали, що за результатами проведеного аудиту встановлено характер допущенного порушення, суму завданих збитків та винних осіб у незаконному списанні пально - мастильних матеріалів, що зафіксовано в аудиторському звіті від 10 серпня 2018 року № 234/3/55аз у вигляді незаконного витрачання військового майна, приписки в документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних.
Посилалися, що позивача у справі правомірно притягнуто до матеріальної відповідальності, оскільки в даному випадку на підставі пункту 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР, службове розслідування не призначалось, оскільки були наявні висновки аудиторського звіту, яким встановлено факт заподіяння матеріальної шкоди та винні особи. Враховуючи наведене, відсутній обов`язок повторно встановлювати наведені обставини шляхом проведення розслідування командиром військової частини.
Відповідач зауважив, що з аналізу положення вищевказаного пункту 17 в разі переведення військовослужбовця на нове місце служби до прийняття рішення про відшкодування шкоди, притягнення до матеріальної відповідальності належить до повноважень командира військової частини за новим місцем служби винної особи, а тому видання наказів командира військової частини А1796 від 28 серпня 2018 року № 439, від 14 грудня 2018 року № 686 щодо притягнення майора ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності вважать правомірними.
Крім того, відповідач звертав увагу, що у додатку 6 до аудиторського звіту від 10 серпня 2018 року № 234/3/55аз визначено 246 дорожніх листів, за якими відбулось незаконне списання пального, з них 235 дорожніх листів перевірено особисто позивачем як командиром підрозділу, та засвідчено його особистим підписом в графі "Правильність оформлення перевірив".
Установлені судами фактичні обставини справи
З березня 2009 року по квітень 2017 року ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника транспортного відділу військової частини А 1358.
Наказом командувача Сухопутними військами Збройних Сил України від 13 січня 2017 року № 9 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника цеху боєприпасів військової частини А 1796 та на підставі наказу командира військової частини А 1358 (по стройовій частині) від 14 квітня 2017 року № 81 з 14 квітня 2017 року виключений зі списків особового складу військової частини А 1358.
Фахівцями Центрального територіального управління внутрішнього аудиту було проведено внутрішній фінансовий аудит та аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А1358 за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року, яким встановлено понаднормове списання автомобільного пального в кількості 5 469 л на суму 151,56 тис. грн.
За змістом витягу з аудиторського звіту від 10 серпня 2018 року начальник відділу майор ОСОБА_1 за донесенням № 85 за квітень 2016 року списав 2452 л автомобільного бензину та 7081 л дизельного пального. Зазначено, що аналізом підтверджуючих первинних документів встановлено факти застосування при розрахунку витрати пального, за шляховими листами №17/895, 17/855, 17/799, 17/685, 17/629, 17/594, 17/569, 17/333, 17/891, 17/676, 17/334, 17/889, 17/858, 17/854, 17/798 одночасно надбавок у розмірі 10%-рух в колоні, 10%-понижені швидкості та 10%-перевезення боєприпасів, що є порушенням вимог пункту 60.5 Норми витрати пального №1 зі змінами відповідно наказу Міністра оборони України № 513 від 13 жовтня 2009.
Враховуючи вищевикладене, перевіряючи дійшли висновку, що за донесенням № 85 майор ОСОБА_1 понаднормово списав 470 л дизельного пального.
Аналогічно внаслідок невірного застосування коригуючих коефіцієнтів, визначених Нормами витрати пального № 01 (зі змінами), понаднормовано списано автомобільного пального в кількості 5469 л на суму 151,56 тис. грн (246 випадків).
За змістом аудиторського звіту начальник транспортного відділу пояснень щодо понаднормового списання пального не надав у зв`язку із проходженням військової служби за новим місцем.
Крім того, зазначено, що реєстр шляхових листів, за якими визначено понаднормоване списання пального наведено у додатку № 6.
Також в додатку № 6 до вищевказаного аудиторського звіту міститься розрахунок заподіяної шкоди в наслідок незаконного списання пального, за підписом підписано інспектором відділу аудиту тилового забезпечення Центрального територіального управління внутрішнього аудиту майором Христич А.О., який має вигляд:
автомобільний бензин 126 л /95 кг, ціна за літр 28,69 грн, загальна сума 3614,94 грн;
дизельне пальне 5343 л/4542 кг, ціна за літр 27,69 грн, загальна сума 147 947,67 грн.
З метою вжиття заходів для притягнення винної особи до матеріальної відповідальності командиром військової частини А1358 разом із витягом з аудиторського звіту від 10 серпня 2018 року № 234/3/55аз направлено лист № 3402 від 14 серпня 2018 командиру військової частини А1796 про те, що за результатами фінансового аудиту відповідності військової частини А 1358 за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року встановлено понаднормове списання автомобільного пального в кількості 5469 л на суму 151,56 тис, що в кратному співвідношенні становить 454,68 грн, яке виникло з вини начальника транспортного відділу військової частини А 1358 майора ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини А1796 (з адміністративного - господарської діяльності) від 28 серпня 2018 року № 439 "Про притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державі" з метою виконання пропозицій до аудиторського звіту за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини А1358 за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2018 року, згідно повідомлення командира військової частини А1358 від 14 серпня 2018 року № 3402, наказано провідному бухгалтеру ФЕВ поставити на облік дебіторську заборгованість в сумі 454,68 тис. грн, яка виникла з вини майора ОСОБА_1 (пункт 1 наказу), щомісяця проводити утримання з грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у розмірі 20 % з урахуванням вимог чинного законодавства та перерахувати утримання в дохід держави.
Наказом командира військової частини А1796 № 686 від 14 грудня 2018 року внесено зміни до наказу № 439 від 28 серпня 2018 року відповідно до телеграми командира ВЧ А1358 від 06 грудня 2018 року № 4847 та зробленого уточнення до розрахунку заподіяної шкоди майором ОСОБА_1 внаслідок незаконного списання пального, наказано провідному бухгалтеру ФЕВ поставити на облік дебіторську заборгованість в сумі 143 172,54 грн, яка виникла з вини майора ОСОБА_1 (пункт 1 наказу), щомісяця проводити утримання з грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у розмірі 20 % з урахуванням вимог чинного законодавства та перерахувати утримання в дохід держави.
Вважаючи протиправними дії військової частини А1796 в частині прийняття наказів № 439 від 28 серпня 2018 року, № 686 від 14 грудня 2018 року та дії військової частини А1358 в частині направлення листа № 3402 від 14 серпня 2018 року, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.