ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2019 року
Київ
справа №712/3137/17
адміністративне провадження №К/9901/23233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Саприкіної І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа Управління внутрішніх справ України в Черкаській області, про визнання протиправною відмови у виплаті одноразової грошової соціальної допомоги та зобов`язання до вчинення дій за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси у складі судді Марцішевської О.М. від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Мацедонської В.Е. від 27 липня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа Управління внутрішніх справ України в Полтавській області, у якому просив: визнати протиправними дії та рішення Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, зобов`язати призначити та виплатити таку допомогу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що за працівниками поліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 № 565-XII (далі також - Закон № 565). Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (далі також - ОВС) був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання відповідної допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що оскільки ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 19 вересня 2016 року ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням позивачем служби в ОВС, тому він має право на отримання вищезазначеної одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), виплата якої здійснюється відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року, яким затверджено Порядок № 4 (далі - Порядок № 4), тобто за останнім місцем роботи в органах національної поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 21 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 712/3137/17.
Справу передано до Верховного Суду 15 лютого 2018 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О. та Саприкіну І.В.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 17 серпня 1998 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
07 листопада 2015 року позивача було зараховано на службу в Головне управління Національної поліції в Черкаській області.
Згідно із наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 31 серпня 2016 року за № 141 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).
Календарна вислуга років на день звільнення складає 18 років 00 місяців 14 днів.
Свідоцтвом про хворобу від 25 серпня 2016 року № 289, виданим Військо-лікарською комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області", підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 19 вересня 2016 року серії 12ААА № 199943 за результатами первинного огляду ОСОБА_1 безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності. Причиною інвалідності зазначено травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків.
У жовтні 2016 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою, в якій просив здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом відповідача від 19 жовтня 2016 року № 29/П-144 у виплаті допомоги було відмовлено з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено призначення та виплату одноразової грошової допомоги внаслідок травми, отриманої не при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із здійснення повноважень та основних завдань поліції. Вважаючи, що його права та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанції не прийняли до уваги, що законодавством не передбачено підстав для виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання в органах внутрішніх справ, та звільнені зі служби в поліції, та не врегульовано питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги саме цій категорії осіб.
Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в яких зазначено, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон № 580-VIII.
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.