Постанова
іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 686/7238/14-к
провадження № 51 - 1789 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О. П.,
суддів: Кравченка С. І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Рохова О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
а також у режимі відеоконференції:
захисників Кручініної Н.С., Тарадай О.Т., Плавуцького В.В.,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника Кручініної Н.С., захисника Плавуцького В.В. в інтересах ОСОБА_4, захисника Тарадай О.Т. в інтересах ОСОБА_5, захисника Барилюк О.А. в інтересах ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2013 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2019 року, а також захисника Рохова О.В. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013240050000045 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 296, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 28, пунктами 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_2 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 28, пунктами 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_3 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 28, пунктами 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_4 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 296, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 28, пунктами 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та зареєстрований у АДРЕСА_6 ), фактично проживає у АДРЕСА_7 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 28, пунктами 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2013 року:
ОСОБА_3 визнано винуватим: за ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; за ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; за ч. 3 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_3 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців;
ОСОБА_5 визнано винуватим: за ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; за ч. 3 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_5 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
ОСОБА_2 , ОСОБА_4, ОСОБА_1 визнано винуватими за ч. 2 ст. 296 КК України та призначено кожному покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;
З цим же вироком ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, пунктами 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України виправдано у зв`язку з недоведеністю їх винуватості у вчиненні цього злочину.
Крім того, за вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, пунктами 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 296 (за епізодом від 25 липня 2010 року біля НК "Токіо") виправдано у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні цього злочину; ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України та призначено кожному з них остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці; ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців; ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, частинами 2, 3 ст. 296 КК України та на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року, ст. 74 КК України звільнено від покарання.
Також суд задовольнив частково цивільні позови потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди та постановив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 300 000 грн на користь ОСОБА_11 та 100 000 грн на користь ОСОБА_12 ; стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 50 000 грн на користь ОСОБА_11 та 25 000 грн на користь ОСОБА_12 .
Крім того, суд у вироку прийняв рішення щодо запобіжних заходів, зарахування засудженим у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення, долі речових доказів та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 17 лютого 2014 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 27 листопада 2014 року скасував ухвалу апеляційного суду від 17 лютого 2014 року та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд Хмельницької області 20 липня 2015 року частково скасував вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року та ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 визнав винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, частинами 2, 3 ст. 296 КК України та призначив кожному з них остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців; ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визнав винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 296 КК України та призначив кожному з них остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років і 3 місяці. Також апеляційний суд у вироку прийняв рішення щодо цивільного позову та заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20 липня 2015 року зазначений вирок від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_10 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України скасовано, а кримінальне провадження щодо нього закрите; на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, частинами 2, 3 ст. 296 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Також апеляційний суд в порядку ст. 404 КПК України змінив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 , звільнивши його на підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України від відбування призначеного покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 січня 2016 року вирок та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 липня 2015 року скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
За наслідками нового розгляду Хмельницький апеляційний суд скасував вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 у частині кваліфікації їх дій, призначеного покарання та вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 та ухвалив у цій частині новий вирок від 15 січня 2019 року, яким:
- ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років; за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, від якого звільнено на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку з закінченням строку давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України; за ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, від якого звільнено на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку з закінченням строку давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років; за ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, від якого звільнено на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку з закінченням строку давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України; за ч. 3 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, від якого звільнено на підставі ч.5 ст.74 КК України у зв`язку з закінченням строку давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 засуджено, кожного, за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців; за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, від якого звільнено на підставі ч.5 ст.74 КК України у зв`язку з закінченням строку давності відповідно до п. 3 ч.1 ст.49 КК України.
ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років; за ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, від якого звільнено на підставі ч.5 ст.74 КК України у зв`язку з закінченням строку давності відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Крім того, за цим же вироком ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121, частинами 2, 3 ст. 296 КК України; ОСОБА_8, ОСОБА_9 засуджено за ч.2 ст.121, ч. 2 ст. 296 КК України.
Також апеляційний суд у вироку прийняв рішення щодо зарахування у строк відбування покарання засудженим строку попереднього ув`язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишено без зміни; а також змінено щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_1 запобіжний захід з особистого зобов`язання на тримання під вартою і взято їх під варту в залі апеляційного суду негайно.
Задоволено цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди та постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_11 500 000 грн, на користь потерпілого ОСОБА_12 - 125 000 грн. У задоволенні решти цивільних позовів відмовлено.
Прийнято рішення щодо інших заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2019 року у порядку ст. 404 КПК України вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_10, ОСОБА_6 на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України скасовано, а кримінальне провадження щодо них закрите; на підставі п. 3 ч.1 ст.49 КК України ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296, ч.3 ст.296 КК України, та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 296 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Постановлені у цьому кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно з вироком апеляційного суду від 15 січня 2019 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, 21 грудня 2009 року приблизно о 3-й год., перебуваючи у нічному клубі "Токіо" в м. Хмельницькому (вул. Старокостянтинівське шосе, 26), грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їх хуліганські дії, безпричинно побили охоронців НК "Токіо" ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Так, в указаний день близько 02:30 ОСОБА_6 зайшов до фойє нічного клубу "Токіо" і всупереч установленому в цьому розважальному закладі порядку намагався зайти до танцювального залу у верхньому одязі. Проте охоронець ОСОБА_15 зупинив його та запропонував здати верхній одяг до гардеробу. ОСОБА_6, ігноруючи існуючі правила поведінки у закладі, порушуючи громадський порядок, вступив із ОСОБА_15 у конфлікт, у ході якого проявляв нахабство, зухвалість та висловлювався на адресу останнього нецензурною лайкою. Під психологічним тиском ОСОБА_6, ОСОБА_15 пропустив його до залу розважального закладу у верхньому одязі.
Згодом до вказаного закладу увійшли ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які, в свою чергу ігноруючи встановлений у закладі порядок, також зайшли до танцювального залу у верхньому одязі та підійшли до столика, за яким сидів ОСОБА_6 . Виходячи з залу, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вивели із собою в фойє охоронців ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та їх начальника ОСОБА_17 . Продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_14 удару кулаком в обличчя. Приєднавшись до хуліганських дій ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 також ударили кілька разів кулаками в обличчя та по тулубу ОСОБА_14, від чого останній втратив свідомість та впав на підлогу.
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_6 завдав ударів кулаком в обличчя ОСОБА_15, від яких потерпілий присів та, захищаючись, прикрив обличчя руками. До вказаних протиправних дій ОСОБА_6 приєднались невстановлені слідством особи, які заподіяли ОСОБА_15 руками та ногами кількох ударів по голові та тулубу. В цей час начальник охорони вказаного розважального закладу ОСОБА_17 підійшов до ОСОБА_6 і попросив припинити хуліганські дії. Натомість ОСОБА_6 продовжуючи свої хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю та опором громадянам, які намагалися спинити їх, спробував умисно ударити кулаком в обличчя ОСОБА_17, але від удару останній ухилився. В цей момент до ОСОБА_17 підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і на підтримку хуліганських дій ОСОБА_6 продовжили бити ОСОБА_17 руками і ногами по голові та корпусу.
У свою чергу ОСОБА_3, ОСОБА_10 та невстановлені особи на підтримку хуліганських дій ОСОБА_6 завдали охоронцю ОСОБА_18 ударів руками та ногами по різних частинах тіла.
Таким чином, унаслідок вчинення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та невстановленими особами хуліганських дій за наведених обставин було порушено громадський порядок у нічному клубі "Токіо", потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_15 заподіяно легких тілесних ушкоджень, а потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 завдано фізичного болю.
Крім того, 25 липня 2010 року в період із 02:20 до 03:03 ОСОБА_5, ОСОБА_1 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, перебуваючи поблизу нічного клубу "Токіо" у місті Хмельницькому (вул. Старокостянтинівське шосе, 26), грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб вчинили сварку та бійку з умисним заподіянням потерпілому ОСОБА_19 тілесних ушкоджень, у тому числі й тяжких, що спричинили смерть потерпілого на місці події, припинивши тим самим достроково роботу розважального закладу.
Так, 25 липня 2010 року приблизно о 02:20 у приміщенні нічного клубу "Токіо" ОСОБА_5 та ОСОБА_1, використовуючи незначний привід, розпочали конфлікт з потерпілим ОСОБА_19, що переріс у штовханину, в ході якої ОСОБА_19 умисно наніс ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя, чим заподіяв останньому легких тілесних ушкоджень.
Після припинення охоронцями клубу конфлікту, його учасники залишили приміщення та вийшли на вулицю. Надалі ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перейшли на протилежний бік дороги від нічного клубу "Токіо" до паркану ЗАТ "Кондфіл", де зустріли своїх товаришів - ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 і розповіли їм про невідомого, який ударив ОСОБА_5 .
Згодом до паркану ЗАТ "Кондфіл" підійшов потерпілий ОСОБА_19 зі своїми товаришами - ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та іншими. У цей час між ОСОБА_19 та ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виникла суперечка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_3, використавши малозначний привід, умисно завдав удару рукою в обличчя ОСОБА_19, від якого останній похитнувся в бік ОСОБА_8 .. Після цього, ОСОБА_8 умисно штовхнув ОСОБА_19 руками, від чого останній упав на землю, а ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 почали бити його по різних частинах тіла. З метою припинення подальшого побиття ОСОБА_19, товариш потерпілого - ОСОБА_21 накрив його своїм тілом і бійка припинилась. Надалі ОСОБА_19 із товаришами перейшли на інший бік вул. Старокостянтинівське шосе, до автомобіля потерпілого, а засуджені залишились на місці.
Згодом у вказаний розважальний заклад приїхав ОСОБА_4, який, підійшовши до компанії ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і поспілкувавшись з ними декілька хвилин, пішов до входу в нічний клуб "Токіо". Слідом за ним перейшов на іншу частину вулиці до літнього майданчика перед клубом ОСОБА_8, а згодом ОСОБА_1 .
Через деякий час до цього майданчика, де перебував ОСОБА_19, перейшли ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і, з хуліганських мотивів знову вступили з потерпілим у суперечку, яка згодом переросла в бійку, що супроводжувалась особливою зухвалістю, вчинену групою осіб і з демонстрацією великій кількості присутніх своєї відвертої зневаги до існуючих норм поведінки у суспільстві та грубої фізичної сили.
У ході бійки ОСОБА_3 та ОСОБА_9 із хуліганських спонукань, діючи узгоджено, за попередньою змовою групою осіб умисно завдали декількох ударів руками ОСОБА_19 по різних частинах тіла. Останній почав тікати в напрямку входу до приміщення нічного клубу " Токіо ", де зіткнувся з ОСОБА_4, який, із хуліганських мотивів, перегородив йому шлях. Надалі ОСОБА_4 умисно відштовхнув потерпілого від себе, внаслідок чого той впав на землю під ноги ОСОБА_8 . Останній спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, за попередньою змовою між собою умисно, завдали ударів руками та ногами по різних частинах тіла - переважно по голові, а ОСОБА_1, спершись рукою на плече ОСОБА_7, умисно ударив ногою потерпілого по голові. У результаті цих дій потерпілий ОСОБА_19 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Рохов О.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду від 15 січня 2019 року в частині визнання ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з недоведеністю його участі у вчиненні цих злочинів. Вважає, що при новому розгляді апеляційний суд не виконав вказівок суду, який розглядав справу в касаційному порядку, в частині необхідності повторного дослідження доказів, проте дав іншу оцінку доказам, у тому числі показанням свідків, які не були безпосередньо допитані цим судом. Крім того, захисник посилається на порушення апеляційним судом приписів ч. 3 ст. 439 КПК України та зазначає про безпідставне застосування суворішого покарання та закону про більш тяжке кримінальне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Разом із цим захисник наводить доводи щодо незгоди з оцінкою доказів, на яких ґрунтується висновок апеляційного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено.